В останню дорогу провели сьогодні ще одного нашого захисника – 38-річного солдата Віктора Дяківа

Віктор Юрійович Дяків народився в Ужгороді 24 вересня 1987 року. Тут він навчався, працював, будуючи плани на майбутнє. Люблячий чоловік, вірний друг, який завжди підтримував, – так тепло про нього кажуть рідні… Віктор був людиною великого серця, сили і честі. У вирішальний час без вагань став на захист Батьківщини.

4 роки служив у 92-ій окремій штурмовій бригаді. Був навідником 3 танкового взводу 2 танкової роти танкового батальйону військової частини А0501.

Його серце зупинилося 9 травня 2026-го. Але Віктор залишив після себе, окрім спогадів – любов, яку дарував людям щодня. Його щирість, добре серце і відданість назавжди залишаться у памʼяті всіх, хто його знав.

Чин похорону відбувся на набережній Незалежності. Віддати останню шану військовому прийшли рідні, друзі, колеги, сусіди, військовослужбовці, ужгородці, в.о. міського голови, заступник міського голови Михайло Маргіта.

Під час церемонії зачитали пам’ятний лист від Головнокомандувача Збройних Сил України генерала Олександра Сирського – як знак глибокої вдячності за жертовне служіння в лавах ЗСУ.

У Віктора Дяківа залишилися кохана дружина, мама, тато…

«Підняв-обняв-поцілував», – це вислів, із яким Віктор завжди прощався за життя… А нині прощається з рідним Ужгородом востаннє.

Поховали воїна на Пагорбі Слави.

Вічна пам’ять і шана Герою, інформує Ужгородська міська рада.