Корупціонери зможуть відкупитися від в’язниці. Що думають краяни

Цими днями Верховна Рада у першому читанні проголосувала за скандальний законопроект №11340, який фактично легально дозволяє корупціонерам відкупитися від відповідальності. Документом пропонується доповнити частину третю статті 53 Кримінального кодексу України положеннями, що «передбачають застосування штрафу щодо корупційних правопорушень як додаткове покарання у разі укладення угоди про визнання винуватості. Тобто підозрювані чи обвинувачені в корупції зможуть укладати угоду з прокурором, в якій визнаватимуть свою винуватість у кримінальному провадженні за певних умов». Так, зокрема, нардепи пояснюють свою ініціативу.

За відповідне рішення віддали свої голоси 231 парламентар. Що ж це за законопроект і що про нього думають мешканці нашої області? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Про що мова?

У законопроекті йдеться про укладання угоди з хабарниками та розкрадачами державних коштів при визнанні винуватості, аби у подальшому їх звільнити від позбавлення волі у вигляді додаткового покарання суд може їх оштрафувати… Автором законопроєкту став нардеп Микола Задорожний.

У народі цю ініціативу вже «охрестили» відкупом корупціонерів. Якщо документ ухвалять остаточно, хабарники зможуть фактично уникнути відповідальності за свої злочини, просто відбувшись адмінстягненням.

Розміри штрафів також доволі цікаві. Вони визначатимуться залежно від суми хабаря. Платити корупціонери будуть від 2 млн 40 тис. грн до 340 мільйонів гривень. Для них, варто додати, такі штрафи є зовсім не захмарними, а реалістичними.

Проти такої законодавчої ініціативи виступили Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура та парламентський Комітет з антикорупційної політики. Зазнав законопроєкт критики і з боку частини народних депутатів, які за нього не голосували та громадськості.

У Комітеті ВРУ з питань правоохоронної діяльності наразі заявили про те, що до документу готові внести правки, які запропонували НАБУ та САП, а громадські активісти закликають людей не допустити другого читання.

Що кажуть юристи

Під час війни життя людей стало ще важчим, ніж раніше, корупція з боку населення сприймається ще більш болісно. Тож шквал критики суспільством законопроєкту, що стосується корупціонерів і хабарників, є цілком логічною реакцією.

«Документ має і плюси і мінуси. В чому позитив? Наприклад, спіймали хабарника. Проте знайти докази його провини важко. Їх мало або практично немає. За допомогою адвокатів ця людина може вийти сухою із води під час судового розгляду. Тож логічно, що може заплатити ще комусь, а ще й видати спільників. Їх також можна притягнути до відповідальності. Бо як у нас зазвичай – карають когось одного, а про інших учасників злочину «забувають». Тож позитивний бік питання у законопроєкті в тому, що штраф заплатять усі учасники злочину», – розповідає «Карпатському об’єктиву» правник із Хуста Юрій Томишин.

Але не все так райдужно… Адже насправді корупціонер отримає м’яке покарання і може продовжити й далі вершити свої «чорні» справи.

«Насправді хабарників пропонується зрівняти у відповідальності. І той, хто привласнив 40 тисяч, і той, що незаконно заволодів 500 тисячами гривень, отримають однакове покарання. Різниця тільки у сумах штрафів, не більше. Для справедливості недостатньо визнати провину і сплатити певну суму. І ще… що цікаво… штраф буде застосований, якщо особа була засуджена не більше ніж на 8 років позбавлення волі. Також через 6 років вона буде позбавлена судимості. Таким чином врятувати від в’язниці і випустити на волю можна великих корупціонерів і олігархів. У первісному варіанті пропонувалося навіть без «здачі спільників». На мою думку, Україна до таких змін не готова… тим більше зараз», – наголосив юрист.

Власне у Кримінальному Кодексі і раніше існували статті, за які передбачалися штрафи. Утім настільки лояльні покарання для корупціонерів суспільство страшенно розлютили.

Якої думки закарпатці

Краяни вже не перший тиждень активно обговорюють зміни. Мало хто виступає справді за «відкуп». Але є й такі.

«Скільки хабарників за останні роки справді опинилися у місцях позбавлення волі? Вони все одно від відповідальності відкупляються. А так – хоч державний бюджет поповниться, а не чиясь кишеня. Як на мене, логіка у законопроєкті є. Просто люди не надто звикли вникати у суть питання. Якби справді зловили когось за руку і за ґрати… й так із кожним… тоді інша справа. А так… За останні роки у області було багато гучних затримань і вони, практично більшість, закінчилися нічим», – переконаний Василь Ковач із Тячева.

Проте основна частина краян усе ж обурена новаціями, які пропонують парламентарі.

«Сьогодні до позбавлення волі можуть засудити людину за те, що вкрала велосипед, телефон, пляшку горілки в супермаркеті. А той, хто гребе мільйони залишатиметься на волі і буде продовжувати порушувати закон. Хіба це нормально? – вважає ужгородка Мирослава Коваль. – Заплатив штраф і гуляй! Так не повинно бути! Це ще більше розв’яже руки корупціонерам. У нас і так ситуація невтішна. При цьому Закарпаття лідирує серед хабарників у межах держави. І поширюється це практично на всі сфери діяльності. Я вже й не знаю, чи колись у нас цю злочинність хтось зможе побороти. Тим більше, що самі законотворчі пропонують не боротися з корупціонерами, а залишати їх у суспільстві».

Майже такої ж думки й мукачівка Юлія Сливка.

«Корупціонер заплатить штраф, наприклад 200 тисяч гривень. При цьому збитків державі він завдав на 20 мільйонів. Це – особливо тяжкий злочин і за нього потрібно відповідати не адмінстягеннями, а відбуванням покарання у місцях позбавлення волі. При цьому, суми штрафів пропонуються посильні для корупціонерів. Чому не конфіскація майна? Адже це було б більш справедливо! І таким змінам громадськість не опиралася б. Аби побороти корупцію, закони потрібно не пом’якшувати, а робити їх більш жорсткими. Інакше ми десятиліттями будемо топтатися на місці, а нас чиновники і політики будуть і далі грабувати. Як Україна зможе стати процвітаючою з корупційними схемами, які діють сьогодні?» – переконує вона.

Варто додати, що недосконалим законопроєкт вважають не тільки люди, недотичні до юриспруденції, але й фахівці та експерти цієї галузі. Навіть антикорупційне бюро та антикорупційна прокуратура. Тож парламентарям варто дослухатися не тільки до власних переконань, але й до громадськості, яка власне їх і обрала представляти свої інтереси у Верховній Раді.

Марина АЛДОН