На Закарпатті розпочався сезон полювання на парнокопитних

Щоб не інфікуватись африканською чумою диких свиней: основні правила біобезпеки під час полювання.

У Закарпатській області відкрився сезон полювання на парнокопитних тварин, в тому числі на диких кабанів. З метою запобігання розповсюдженню вірусу африканської чуми свиней нагадуємо основні правила біобезпеки під час полювання.

Що треба знати про африканську чуму свиней

Це одна з найбільш небезпечних інфекційних хвороб свиней. Характеризується високою смертністю та значними економічними збитками. Від зараження до появи симптомів проходить від 2 до 7 днів. У тварин підвищується температура тіла до 42°C, з’являється задишка, кашель, зникає апетит, посилюється спрага, відзначаються напади блювоти і паралічу задніх кінцівок, на шкірі внутрішньої поверхні стегон, на животі, шиї, біля основи вух, на п’ятачку і хвості з’являються червоно-фіолетові плями. Загибель настає на 1-5 день, іноді пізніше.

На сьогодні АЧС – це серйозна проблема не тільки сільського, а й мисливського господарства. Проте в останні роки все частіше згадують лише про здобутого дикого кабана або вепра. Через спалахи АЧС, що реєструються в дикій фауні, популяція диких кабанів різко зменшується. Деякою компенсацією може бути знання епізоотичного статусу місцевості, тому що виявлені інфекційні та інвазійні захворювання свійських тварин спостерігаються і серед диких.

Доведено, що головним розповсюджувачем АЧС є людина! Кожен мисливець має знати не тільки, де ховається дичина, а й те, як безпечно поводитись із впольованою здобиччю.

В Україні склалася складна епізоотична ситуація із захворюваністю на АЧС. Тому мисливцям потрібно дотримуватися таких простих правил:

• регулярно дезинфікуйте транспортні засоби, які використовуються для перевезення туш добутих тварин;
• особливу небезпеку становлять продукти забою впольованих свиней, тому не залишайте в лісі нутрощі добутих кабанів, шкури та інші побічні продукти полювання, які не споживаються людиною;
• утилізувати нутрощі слід у спеціально облаштованих на мисливських господарствах ямах, спалювання, закопування на глибину не менше 1,5 м з обов’язковою дезінфекцією місць знищення або захоронення, з використанням дезінфекційних засобів, що забезпечують знищення вірусу АЧС;
• оброблення туш, добутих на полюванні тварин, потрібно здійснювати централізовано в облаштованих на території мисливських господарств пунктах, де підлоги і стіни приміщень призначені для оброблення туш добутих тварин;
• при транспортуванні туш добутих кабанів до місць централізованої обробки варто використовувати пластикові або металеві водонепроникні ємності з метою недопущення попадання крові або природних виділень тварин на землю та різні поверхні транспортних засобів;
• після завершення полювання і оброблення туш кабанів необхідно здійснити ретельне миття та дезінфекцію рук, взуття, а також ножів та інших пристосувань;
• транспортування продукції полювання з мисливських господарств здійснювати тільки у водонепроникній тарі, щоб не допустити забруднення транспортних засобів і одягу кров’ю, тощо;
• після кожного полювання треба здійснювати регулярне миття та дезінфекцію транспортних засобів, що використовуються для перевезення туш добутих тварин;
• не можна допускати використання води, в якій проводилася мийка м’яса або термічно необроблених субпродуктів добутих кабанів, у корм свиням чи іншим свійським тваринам;
• у разі виявлення трупа дикого кабана або добутого кабана з ознаками АЧС, необхідно негайно повідомити про це представників мисливського господарства та місцевих представників компетентного органу Держпродспоживслужби;
• кожна добута на полюванні туша дикого кабана повинна пройти обов’язкову ветеринарно-санітарну експертизу не тільки на наявність вірусу АЧС, а й на наявність трихінельозу.

Про це повідомляє Головне управління Держпродспоживслужби в Закарпатській області.