«Післясвятковий» локдаун: які обмеження діятимуть

Із 8 січня 2021 року в Україні знову почне діяти жорсткий карантин – щоправда, усе ще не такий жорсткий, як навесні. Відповідне рішення ухвалив Кабінет Міністрів 9 грудня.

«Зимові канікули заради безпеки», – так пояснив нові карантинні заходи прем’єр-міністр Денис Шмигаль на засіданні уряду.

Анонсуючи нову постанову, він заявив, що карантин запровадять із 8 до 24 січня задля того, аби уникнути спалаху захворювання на COVID-19 після святкування Різдва та Нового року. Однак, судячи з його слів, локдаун може настати й раніше.

Держава залишає за собою право запроваджувати карантин невідкладно, якщо цього вимагатиме ситуація.

Обмеження

За словами прем’єра, у цей час буде заборонено роботу кафе, ресторанів та барів (крім доставки й на винос), магазинів непродовольчих товарів, кінотеатрів, фітнес-клубів, спортзалів, театрів і торгово-розважальних центрів, салонів краси.

Відправлять на канікули всі заклади освіти, крім дитячих садків. Будуть заборонені також масові заходи.

Основні відмінності від весняного карантину: працюватимуть дитячі садки і транспорт, за відвідини парків штрафи теж не передбачені.

Серед інших новацій, які запропонував Степанов:

• подовження роботи закладів харчування до 23-ї години на час дії «помаранчевої зони» (але розрахунки мають завершуватися до 22-ї) ;
• дозвіл закладам харчування працювати до 1-ї години в новорічну ніч;
• у торговельно-розважальних закладах можна буде продавати тільки харчі, ліки, товари особистої гігієни та побутову хімію.

Міністр охорони здоров’я не згадав релігійні заходи серед тих, які підпадають під заборону, але й не уточнив, чи будуть вони винятком. 5 грудня головний санітарний лікар Віктор Ляшко повідомив, що храмам можуть дозволити працювати з епідеміологічними обмеженнями.

Бізнесу – допомога

Шмигаль додав, що уряд планує витратити 12 мільярдів гривень на підтримку бізнесу – ідеться про ті ж таки 8 тисяч гривень допомоги, які президент України Володимир Зеленський обіцяв тим, хто втратить роботу через карантин.

Крім того, прем’єр анонсував: податкові канікули для фізичних осіб – підприємців першої групи оподаткування, списання приватним підприємствам податкового боргу в межах 3060 гривень, подовження ліцензій, компенсацію єдиного соціального внеску.

Постанова, яку ухвалив уряд, має набути чинності через тиждень. Вона ще офіційно не оприлюднена – Кабмін узяв день на доопрацювання. Про це, зокрема, попросив міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, зазначивши, що його відомство має «технічні зауваження» до документа. Їхньої суті, однак, не уточнив.

Дію загальних карантинних обмежень і режиму надзвичайної ситуації в Україні уряд подовжив до 28 лютого.

Карантин і критика

«Ті заходи, які ми пропонуємо, – для нас дуже важливо, щоб вони виконувалися в повному обсязі, але все ж таки, розуміючи, що ці заходи виконувати громадянам України, ми намагалися зробити найменші незручності, щоб усі ці заходи були такими, які можна виконати, і дуже розраховуємо на свідомість громадян», – підкреслив Степанов.

Утім ініціатива «післясвяткового» карантину вже наразилася на критику. Наприклад, виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський озвучив іронічне припущення щодо мети обмежувальних заходів після сімейних свят, пише «Радіо Свобода».

«Створити всі умови, щоб на свята старенькі позаражалися в церквах та від родичів і полишили нас. Бо інакше економія витрат Пенсійного фонду 2021 року на 8 мільярдів гривень до першої версії бюджету ніяк не виходить», – написав він.

А інвестиційний банкір Сергій Фурса порівняв Україну з Німеччиною, де канцлерка Анґела Меркель підтримала карантин на свята.

«Тобто в Німеччині розуміють, які небезпечні масштабні святкування в період епідемії. В Україні розуміють, що людям не сподобається, якщо їх на Різдво змусять сидіти вдома, вони будуть незадоволені, і рейтинг впаде. Ось і вся різниця», – міркує Фурса.

Проте Максим Степанов висловив сподівання, що дотримання ухвалених обмежень протягом 16 днів після свят дозволить уникнути нового спалаху коронавірусного захворювання.

Допомога Світового банку

Що ж стосується подолання наслідків пандемії, то, як стало відомо, Рада виконавчих директорів Світового банку (СБ) 11 грудня ухвалила рішення надати Україні позику в 300 мільйонів доларів США як друге додаткове фінансування, спрямоване на подолання наслідків пандемії COVID-19, у рамках проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України».

«Заходи соціального захисту, на забезпечення реалізації яких надається нова позика, допоможуть уряду України профінансувати програми соціальної допомоги, щоб уберегти близько одного мільйона українців від потрапляння за межу бідності», – наводить пресслужба СБ слова регіонального директора банку в справах країн Східної Європи (Білорусь, Молдова, Україна) Арупа Банерджі.

Він зазначив, що ця підтримка для захисту малозабезпечених громадян, які серйозно постраждали внаслідок пандемії COVID-19, є потужною протидією бідності.

За прогнозами банку, через пандемію рівень бідності в Україні може зрости на чотири відсоткових пункти, сягнувши близько 23% до кінця 2020 року. Експерти СБ наголошують, що криза вимагає запровадження в країні оперативних заходів реагування на надзвичайну ситуацію та надання громадянам екстреної грошової допомоги.

Також Світовий банк заявив, що українському уряду потрібно зміцнювати інфраструктуру соціального захисту й розвивати системи виплат населенню в умовах кризи.

«Виділені кошти допоможуть Україні профінансувати нагальні заходи у сфері соціального захисту щодо подолання наслідків пандемії COVID-19, які передбачають екстрені грошові виплати тим громадянам і домогосподарствам, які втратили роботу або джерела доходу внаслідок пандемії», – ідеться в повідомленні банку.

Друге додаткове фінансування підтримає запровадження системи призначення соціальної допомоги в режимі онлайн і розширення системи виплат соціальної допомоги та пенсій за допомогою електронних платежів.

Крім того, позика має сприяти зміцненню соцзахисту в Україні в наступні роки. За оцінками банку, 60% українців, які перебувають на межі бідності через економічні наслідки пандемії COVID-19, поки що не є одержувачами соціальної допомоги за однією з чинних програм соціального захисту.

Христина БІКЛЯН