«Пройшов вже тиждень, як трапилась жахлива автотроща, інакше це не можу назвати, за участю мого чоловіка Олександр Костюк. Тиждень, як він бореться за життя з усіх сил.
Хочу висловити свою безмежну подяку всім лікарям та медичному персоналу, який робить все можливе, щоб він одужав, а також терпіння і витримку відносно мене.
Стан його ще дуже важкий, але я рахую лише невеличкі покращення, інакше тримати себе в руках дуже складно:
Йому дають спеціальне харчування і з кожним днем збільшують об’єм, весь цикл проходить добре – це для мене плюс;
Він може дихати самостійно – ще один плюс, але всеодно підключений до спеціального апарату, щоб не було навантаження;
Набряк на обличі, садини та гематоми зменшуються та заживають, як на мене – ще один плюс;
Реакція на біль чи подразник є (рефлекси) – теж плюс!!!
Можливо, з медичного боку, я написала щось неправильно, не судіть мене строго, я не медик!!!
Я розумію на 100% одне, що на все воля Божа, сила та жага до життя мого Сашка.
Зловісна субота для мене ще не закінчилася, я чекаю коли прийде світла неділя і ми проведем її разом, в колі сім’ї.
Хочу ще раз подякувати всім небайдужим людям за Вашу підтримку, без вас ми б не впорались. Коли сили мене покидають і думаю, що от-от впаду, ви підходите, підтримуєте, обнімаєте мене, спілкуєтесь зі мною – це мене наповнює знову силами. Дякую Богу та молюсь за кожного з вас, що ви всі з нами, бо разом ми сила і все переможемо.
Сподіваюсь, що скоро настане той день, коли Сашко особисто зможе подякувати вам за підтримку, обійняти або потиснути руку кожному, хто підтримав нас словом, молитвою або коштами»