Представники Закарпатського кардіодиспансеру прокоментували інцидент у закладі

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція представників Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру. Йшлося про забезпечення обласного клінічного кардіологічного диспансеру стентами для проведення малоінвазивних втручань та про інцидент, який трапився цими днями у закладі.

Як розповів Ярослав Раточка, завідувач рентген-хірургічного відділення Закарпатського обласного клінічного кардіологічного диспансеру, в Україні другий рік діє урядова програма по лікуванню гострого коронарного синдрому з елевацією сегменту ST. Програма спрямована на те, щоб рятувати пацієнтів найбільш вразливої категорії – тих, які потрапляють у клініки з інфарктом у перші години. «Їм необхідно встановити стент, який рятує життя. Це європейська ініціатива, яка так і називається «Стент для життя». В умовах обмежених коштів уряд нашої країни прийняв рішення забезпечувати у першу чергу таких пацієнтів, бо їм потрібна ургентна допомога, – наголосив Ярослав Раточка.- Було видано наказ №596 від 20.05.2017 р. про Порядок розрахунку потреби та розподілу виробів для стентування коронарних судин, придбаних за кошти державного бюджету. Цей наказ чітко декларує у пункті №6: вироби, розподілені відповідно до цього порядку, можуть бути використані виключно з метою надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам з гострим інфарктом міокарда  (у перші 12-24 години)». Йдеться про те, що медпрепарати за бюджетні гроші виділяються тільки для ургентних пацієнтів, хворих в екстрених випадках.  

Інцидент, що стався днями у кардіодиспансері стосується саме проблемних питань фінансування за урядовою програмою. За словами Ярослава Раточки, 19 червня 2018 р., до кардіодиспансеру звернувся пацієнт Гончаренко, йому було проведено коронарографію (кілька років тому чоловік пройшов цю процедуру у Києві, де йому запропонували стентування, від чого він відмовився). «За результатами коронарографії в Ужгороді і консультації групи фахівців було прийнято рішення про аортокоронарне шунтування (відкрита хірургічна операція). Кардіохірург наголошував на необхідність цієї операції. Пацієнт важкий, має цукровий діабет. Три місяці тому пацієнт звернувся до мене з проханням розглянути варіант стентування, оскільки боїться запропонованої операції. Я йому пояснив , що цей варіант несе більше ризику. Йдучи на зустріч страхам людини я погодився, але повідомив, що стентів ми не маємо, ті, які є в наявності, передбачені для хворих з гострим інфарктом. У нього ж абсолютно інша ситуація, – розповів Ярослав Раточка. –  Через кілька днів, а потім кілька разів протягом трьох місяців, цей чоловік приходив до мене і пропонував гроші, щоб я використав бюджетні стенти, а він мені передасть меншу суму. Тоді ще цей пацієнт звернувся у правоохоронні органи з тим, що у  нього вимагають хабар. Суть «хабара» полягала у тому, що чоловік мав купити в офіційної фірми обладнання, яке ми не мали.  Правоохоронні органи моніторили ситуацію і неодноразово відсилали цього чоловіка, пояснюючи, що неможливо це провести. Нарешті людина прийшла із скаргами, що йому геть тяжко, ми його госпіталізували. І пішли на зустріч, зменшивши суму необхідного обладнання. (зменшено кількість обладнання і  змінено підхід з феморального на радіальний), що для лікаря вимагає більших зусиль і є менш комфортним. Після того, як пацієнт звернувся до офіційного представника з продажу медичного обладнання і стався інцидент». За словами лікаря,  така ситуація є вкрай критична і небезпечна,  бо з подібною ситуацією зіштовхуються хірурги, нейрохірурги, травматологи, інші лікарі. Держава не може забезпечити усіх, тільки ургентних пацієнтів.

Як повідомив Ярослав Раточка, пацієнт Гончаренко був сьогодні простентований. Головний лікар обласного кардіодиспансеру дозволив виділити один стент всупереч наказу і під власну відповідальність. Другий стент підібрати не вдалося, оскільки саме таких, які потрібні пацієнту, в закладі в наявності не має”.

Микола Рішко, професор, заслужений лікар України, завідувач кафедри госпітальної терапії, голова обласного товариства терапевтів та кардіологів наголосив, що Закарпатський обласний кардіодиспансер завдяки професіоналізму колективу посідає 1-ше місце в Україні по допомозі хворих з гострим інфарктом міокарда. «Всі працюють над тим, щоб покращити стан хворих. Ми діємо згідно з наказами Міністерства охорони здоров’я, які не передбачають забезпечення медобладнанням  планових хворих і вони повинні купувати обладнанням самі. Лікар поставлений у позицію, що він винний, оскільки всюди кричать про безкоштовну медицину. Пацієнт вилив на нас бруд, тепер ми повинні «відмиватися» від цього», – каже лікар.

Про те, як відбувається придбання медобладнання для операцій пацієнтами детальніше прояснив Михайло Кузьо, фахівець з продажу медичного обладнання, офіційний представник світових виробників медустаткування: «Пацієнти звертаються  до мене з переліком необхідного медичного обладнання. Бухгалтер формує рахунок, з яким ознайомлюється пацієнт і перераховує кошти, або у виняткових випадках оплачує безпосередньо готівкою. 99,9% пацієнтів оплачують рахунки. Винятки — це пацієнти, які мають субсидії, чи держслужбовці, які не хочуть «світити» великі суми у деклараціях чи для отримання субсидій». Пацієнт Гончаренко, за словами Михайла Кузьо, теж просив про оплату готівкою, оскільки мав кредит у банку і не хотів інформувати працівників банку про свої витрати. Узгодивши перелік необхідного обладнання, пацієнт та Михайло Кузьо зустрілися у кав’ярні, де представника фірми затримали правоохоронці за «отримання неправомірної вигоди». «Мене як представником компанії. Яка неправомірна вигода, в чому вона полягає?  Продукція компанії вилучена у повному обсязі, робота паралізована, буде розглядатися клопотання про арешт цих виробів. Будемо оскаржувати дії у суді»,- резюмував Михайло Кузьо.  

Лікарі зазначили, що інцидент в Закарпатському обласному кардіодиспансері дискредитує і програму, яку розробив уряд. Політики декларують безкоштовну медицину, держава надає допомогу тільки у гострих випадках, а лікарі стають заручниками ситуації.

Про перелік безкоштовних препаратів та обладнання медичні заклади інформують на сайтах своїх установ, з цієї інформацією може ознайомитися кожен безперешкодно. Інформація постійно оновлюється. 

За минулий рік в обласному кардіодиспансері було проведено 750 стентування, 370 з яких — ургентні за бюджетні кошти. Решта пацієнтів були змушені купувати стенти за власні гроші.  У Мукачеві на такі потреби є окремий бюджет, в Ужгороді подібної програми немає. Загалом, за минулий рік державного фінансування на потреби кардіодиспансеру вистачило на 20-25%. У всьому світі такі операції є дороговартісними, коштують від 5 до 12 тис.євро. Дешевше лікуватися таблетками, зауважують лікарі, але тривалість життя суттєво скорочується. У таких людей смертність вища у 4 рази, ніж у тих, які проходять операцію із стентування.