У лісах Рахівщини стихійне лихо. ФОТО

Ясінянські лісівники б’ють на сполох: у лісах стихійне лихо. Адже ялинові насадження дуже деградовані й масово всихають. Всьому виною – зміна клімату, спека та забруднення навколишнього середовища, каже директор ДП «Ясінянське ЛМГ» Василь Теличук. Але не тільки. Основними причинами пошкоджень ялинових лісів є ураження хворобами та шкідниками. Ця проблема є надзвичайно складна для розв’язання, бо вона є довготривалою, хронічною хворобою, яка руйнує не тільки наземну частину лісу, а й його ризосферу, тобто сферу життєдіяльності кореневих систем лісонасаджень.

До того ж, у 70-80-ті роки внаслідок збільшення великої кількості диких тварин, а саме оленя благородного та косулі, у Станиславському лісництві ДП «Ясінянське ЛМГ» в кварталах 17,18,19, на площі – 770,0 га., які примикають до населеного пункту Чорна Тиса відбулося масове пошкодження культур ялини європейської тваринами. У механічно пошкоджених деревах утворюються різні види хвороб (грибкові та ракові хвороби, кореневі та стовбурові гнилі, опеньок осінній, поперечний рак ялиці). Результатом цього зараз маємо великі площі пошкоджених насаджень. Основним заходом, що застосовується в лісах багатьох країн з метою обмеження розвитку осередків хвороб і шкідників є санітарні рубки. Крім того, лісівники Закарпаття разом із європейськими колегами шукають шляхи виходу з екологічного лиха, повідомила “Карпатському об’єктиву”  прес-служба Закарпатського ОУЛМГ.

Задля збереження лісових масивів, у кварталах 17,18,19 Станиславського лісництва, комісією Державного агентства лісових ресурсів України та лісопатологами ДСЛП «Львівлісозахист» нещодавно було закладено пробні площі для визначення категорій стану дерев i проведено глибоке обстеження лісових ділянок. Опісля якого виявлено стихійну проблему в лісах, а саме: пошкоджено хворобами лісу (коренева та стовбурова гниль) – 49%, відпрацьовано стовбуровими шкідниками – 21%, пошкоджено стовбуровими шкідниками – 11%. Дерева, що підлягають вирубуванню, становлять – 80%. При проведенні вирубки пошкоджених дерев повнота насадження буде становити відповідно – 0,11, що є нижче граничної повноти для даної групи віку насадження. Проведення санітарних вибіркових рубок є недоцільним, оскільки повнота насадження є нижча за граничну для даної групи віку, а тому доцільно провести суцільні санітарні рубки для ліквідації поширення враження дерев хворобами та шкідниками лісу. І це масова проблема карпатських лісів.

Також керівник підприємства зазначає: «Розладнання таких насаджень позначається на їх стійкості, вони стають уразливими до пошкодження шкідниками і хворобами лісу. З вищенаведеного необхідно проводити роз’яснення, виважену та конструктивну дискусію серед громадян. Що ми і робимо. Ми стаємо свідками «вкидання» різких резонансних повідомлень «незаконні рубки», «лісники злодії», «Карпати знищують» з вимогою повної заборони будь-якими рубками. Популістські заклики призводять до хибних рішень і покладання відповідальності на наступні покоління. Бездіяльність може мати більші негативні наслідки, ніж певні прорахунки в разі розумного і виваженого втручання. На превеликий жаль, простого, швидкого і єдиного правильне рішення з приводу всихання та пошкодження ялини немає. Нагологую, що вихід з цього в об’єднанні зусиль небайдужої та відповідальної частини суспільства з лісової галузі, екологами, науковцями, фахівцями. На сьогоднішній день забезпечення і використання лісових ресурсів є однією з актуальних проблем, якою займаються лісівник, науковці та громадськість».