Довжелезні черги на кордонах із Закарпаттям

Користувачі в соцмережах розповідають про довжелезні черги під час перетину кордону зі Словаччиною та Угорщиною. Чи дійсно це так і з чим це пов’язано дізнавався «Карпатський об’єктив».

На україно-словацькому кордоні в Ужгороді черга простягається на 400 метрів і сягає своїм «хвостом» розвилки на об’їздну. Люди спокійно реагують на утворений ланцюг з автомобілів. Немає лозунгів, криків, нарікань. Всі розуміють, що раніше ніж воно буде – не буде. У черзі автівки з різними номерами реєстрації: словацькими, українськими, польськими.

Євфлантій Хабібулін, такий собі веселий чолов’яга, разом зі своїми колегами по черзі розповів: «Ми стоїмо вже більше двох годин, коли перетнемо бодай нашу сторону, невідомо. Але на кордоні працюють досить повільно. Ще святкують».

У кінці черги прилаштовується мінівен на словацьких номерах, на пересічку певно. Підходимо ближче, цікавимося. Родина Вероніки Тосінгер приїздила на свята до родичів у Мукачево. Чоловік мукачівки та двоє дітей із задоволенням відвідують Закарпаття. Пані Вероніка розповідає, що черги на кордоні були завжди. На її пам’яті ще не було такого, що перетин зайняв мало часу. Родину у Мукачеві відвідують декілька разів на рік, зазвичай на свята. Цього разу, напередодні Різдва, що 23 грудня, вони з чоловіком та двома дітьми-підлітками вистояли чергу аж у 13 годин! «Це наш рекорд», – з посмішкою та сумом у голосі говорить словацька закарпатка. «Найменше було чотири години. Сподіваємося, сьогодні нам поталанить і ми повернемося додому, у Барнську Бістріцу швидко, так як завтра дітям до школи», – ділиться сподіваннями пані Тосінгер.

При цьому, автобуси «нерегулярних рейсів» перетинають кордон із легкістю. Також нами не було помічено черги з вантажівок чи каміонів.

Прикордонник, який відмовився представитися, не для друку повідомив, що роботу затримують представники суміжної сторони. Також він порадив звернутися за детальними поясненнями до прес центру Чопського прикордонного загону.

На україно-угорському кордоні подібна ситуація. Черги пояснюються святковими днями, де хтось повертається додому з відвідин, а хтось тільки їде на свята, адже на Закарпатті незабаром ще одне Різдво!

У центральному офісі Закарпатської митниці ДФС нас зустрів дуже ввічливий черговий, який після ряду запитань та пари дзвінків керівництву повідомив, що для вичерпної інформації нам потрібно подати письмову заявку, або заздалегідь записатися на прийом до виконуючого обов’язки начальника чи до заступників. Потім угідно запропонував сфотографувати тимчасовий графік чергувань тих самих заступників.

Тож ми зрозуміли, що отримати відповіді на наші питання ми не зможемо. Більше того, всю відкритість, прозорість та повагу до пересічного громадянина ми відчули з того, що до нас навіть не вийшли особисто. Паперова тяганина надовго (якщо не казати безповоротно) витатиме по кабінетах, поверхах та між державними установами.

А черги? Черги скорочуватимуться після свят і зростатимуть перед наступними…закарпатці все перетерплять.

Софія ПЕКАРОВИЧ