Закарпатські актитвісти заявляють про корупцію в місцевій медицині

В Ужгородському прес-клубі відбулася прес-конференція представників Ради захисту прав пацієнтів та медичних працівників, а також ГО Пора та ГО «Едельвейс Карпати». Із журналістами зустрілися Степан Біляк, Петро Попович та Ольга Басараб, які заявляють: в українській медицині процвітає корупція та бандитизм.

«Питання корупції піднімається на всіх рівнях, але суспільство вже втомилося чекати результатів антикорупційної діяльності, – каже Степан Біляк. – Медична галузь згідно із соціологічними дослідженнями займає перше місце за поширенням корупції. Але результатів розслідування корупційних справ немає, і часто ці справи переростають у бандитизм».

Зокрема про свою безпеку хвилюється Ольга Басараб, активістка таких громадських організацій як ПОРА, Народна рада Мукачівщини, волонтер. «Живу на Минайській. Кілька днів тому мені пошкодили двері, до того були дзвінки опівночі, о 2 та 5-ій ночі, маю свідків з сусідньої квартири. Перед тим мені дзвонили аноніми, погрожували. Я зверталася у прокуратуру, поліцію. Двічі прокурор мене прийняв, але вже на листи не відповідає, – каже Ольга Басараб. – Пов’язую такі дії з тим, що подала до суду скаргу на юриста обласної лікарні, який попри роботу і повну зайнятість у лікарні, займається адвокатською діяльністю. Подавала заяву у прокуратура 6 листопада, відповіді немає. В поліцію подавала заяву 10 жовтня». За словами Ольги Басараб, вона з членами своєї організації активно допомагає атовцям, два зяті жінки теж були в АТО.

«У радянський період корупційні схеми були слабкі, справжня корупція почалася у 90-ті роки, від мене в обласній лікарні вимагали, щоб платив гроші. Я відмовився і у 2005 році мене звільнили. А я був фактично перший в Україні, хто запровадив у практику методи лапароскопії, це був дійсно інноваційний метод. Після того я розпочав приватну практику у приватній лікарні і проводив такі операції, які не проводять на Закарпатті, – каже Степан Біляк. Він розповів, що від корупції постраждав і син, який працював в обласній лікарні та онкодиспансері. «Не могли звільнити, то просто скоротили ставку. Там намагаються молоду генерацію «обрубати»», – сказав Степан Біляк.

«Я борюся з корупцією з 90-их років як член Народного Руху України. Зазначу: бандитизм почався давно, погрози реалізують. Казали мені- «Ми Біляка знищимо!» за три роки мені підпалили дві машини», – розповів Степан Біляк.

Степан Біляк зауважив, що декларовані державою зміни у медичній системі потрібні, але у такій формі поки не на часі. «Я завжди казав, що пацієнт має право вибору лікаря, лікарні. І що потрібно фінансувати лікарню не на кількість ліжок, а на кількість пролікованих хворих. До того часу, як я став завідувачем в обласній лікарні на 50-ти ліжках лікували 1000 хворих. Середній ліжкодень складав 17,5 днів, після мого приходу став 8,7 дні. Ми виліковували по 1300-1400 хворих, – каже Степан Біляк. – У державній медицині потрібні не лікарі, а хабарники. Тому працюю у приватній лікарні. Мій син виконує такого рівня операції, які я у свій час не виконував».