Аферист з Тячівщини заманював закарпатців у російське рабство

За даними правоохоронців, від дій шахраїв постраждали 20 осіб. Це тільки ті, хто звернувся в поліцію. Правоохоронцям вдалися затримати аферистів в Кременці, коли ті везли до Росії чергову партію найманих робітників. Стосовно зловмисників було відкрито кримінальне провадження за статтею «Торгівля людьми». Після судового розгляду суд виніс вербувальникам вирок – п’ять років позбавлення волі кожному.

У серпні 2015 року «ФАКТИ» розповідали про наших співвітчизників, які потрапили в рабство. Користуючись важким матеріальним становищем людей, вербувальники пропонували їм досить високу зарплату за роботу в теплицях Краснодарського краю, хороші умови проживання та харчування. Отримавши згоду, перевозили їх у сусідню державу, де нелегали потрапляли в трудове рабство. Тікати звідти було неможливо…

Ідея обманом заманити українців на важку роботу і не дати їм можливості втекти прийшла в голову чеченцю Рашиду – власнику овочевих теплиць, розташованих в станиці Новотітаровській Краснодарського краю Росії.

Історія закарпатського будівельника в Росії

– У вербувальники він навернув двох своїх знайомих – 42 річного жителя Тячівського району Закарпатської області Михайла і 28 річну жительку Шумського району Тернопільської області Тетяну (імена обвинувачених і потерпілих змінені – Авт) – розповів начальник Головного управління Національної поліції в Тернопільській області Олександр Богомол. – На території Закарпатської, Львівської та Тернопільської областей ці двоє поширювали оголошення «про вигідне працевлаштування за кордоном зі збору овочів». За кожну людину, яку вдалося заманити на «заробітки», Рашид платив. Жертви підбиралися серед безробітних або людей, що потрапили в складну життєву ситуацію. Вербувальники обіцяли безкоштовний проїзд в Росію, легальну роботу з укладенням договору, високу зарплату, триразове харчування, хороші умови проживання і запевняли, що, якщо комусь щось не сподобається, він може в будь-який момент повернутися на батьківщину. Люди вірили. Їх Михайло перевозив на своєму мікроавтобусі через державний кордон України та доставляв в Краснодарський край, де вони і стикалися зі страшною реальністю…

– Півтора року я ніде не працювала, перебиваючись випадковими заробітками – розповідає 50 річна мешканка Кременця Тернопільської області Антоніна. – Випадкова знайома запропонувала роботу в Росії – збір яблук або овочів в теплицях. Заробітна плата за місяць – 700 доларів і більше. Дорога туди безкоштовна, триразове харчування – теж. «Харчуватися будеш краще ніж удома», – говорила вона. Крім того, пообіцяла, що якщо знайду їй ще бажаючих там працювати, то заплатить мені за кожну людину по 50 гривень. Зі мною захотіли їхати дві мої доньки.

Через кордон нас трьох і інших найманих працівників перевезли на мікроавтобусі. Ми вийшли з речами прямо в поле, в якому стояли теплиці, цегляні склади і дерев’яні бараки. У брудній їдальні нас погодували чимось смердючим і повели в приміщення, де ми повинні були жити. Це була цегляна будівля, покрита тільки шифером, з одним загальним великим залом. На підлозі стояли цеглини, на які поклали дошки, а зверху – рвані матраци без простирадл. Потім ми всі разом спали на одному імпровізованому спільному ліжку, а навколо нас бігали пацюки та миші. Туалет, збитий теж з шиферу, знаходився на вулиці, там же стояв літній душ.