На Мукачівщині чоловік убив знайомого, а приятель мовчки спостерігав

Трагічні події, що розгорнулися восени 2025 року в одному з населених пунктів Мукачівського району, стали черговим нагадуванням про те, до яких наслідків може призвести поєднання алкоголю, агресії та людської байдужості. Звичайні дружні посиденьки у один момент перетворилися на криваву драму, яка завершилася смертю чоловіка.

Тож що відбувалося між давніми знайомими? Який вирок отримав винуватець? Деталі цієї моторошної історії – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

Що було під руками – тим і бив

Події розгорталися 11 вересня 2025 року у вечірній час. У період з 21:00 до 21:20 в житловому будинку за місцем проживання одного з учасників компанії зібралися кілька знайомих. Разом із ними в оселі перебувала і мати господаря. Компанія влаштувала собі застілля, і, як це часто буває, алкоголь швидко загострив емоції.

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, зловмисник «під час раптово виниклої сварки зі своїм знайомим, діючи умисно, перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їхню караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою заподіяння смерті і бажаючи її настання, взяв до рук дерев`яну палицю та наніс нею множинні удари в життєво важливі органи приятеля». Відтак уточнюється, що бив у область голови та тіла. На цьому напад не завершився.

Згодом закарпатець узяв до рук ніж і завдав не менше двох ударів у ділянку правої ноги свого односельця. Внаслідок цього потерпілий отримав колото-різані рани правої гомілки з пошкодженням судин, що призвело до значної зовнішньої крововтрати. Крім того, експерти зафіксували переломи ребер зліва, перелом лівої ліктьової кістки, забійні рани голови та численні синці на тулубі й кінцівках.

Травми виявилися несумісними з життям – чоловік помер на місці події. Після скоєного нападник покинув будинок і пішов до себе додому, залишивши закривавленого знайомого без жодної допомоги.

Байдужість, яка коштувала життя

Окрему увагу суд приділив діям іншого учасника подій – свідка. Він перебував у будинку в той самий час і був безпосереднім свідком жорстокого побиття. Зафіксовано, що чоловік усвідомлював факт заподіяння приятелю тяжких тілесних ушкоджень, бачив його стан і розумів, що той перебуває у реальній загрозі для життя.

Маючи при собі мобільний телефон, після того, як нападник залишив будинок, не звернувся по допомогу до медичних працівників і не повідомив екстрені служби. Суд дійшов висновку, що, з огляду на життєвий досвід, він не міг не розуміти критичності ситуації. Проте чоловік проявив байдужість до права іншої людини на життя та залишив нещасного у небезпечному стані. Саме бездіяльність стала однією з причин того, що чоловік помер від отриманих травм на місці події.

У межах кримінального провадження дії чоловіка (не вбивці а свідка) були кваліфіковані за ч. 3 ст. 136 Кримінального кодексу України – залишення в небезпеці, що спричинило смерть особи. 15 грудня 2025 року між першим заступником керівника Мукачівської окружної прокуратури та обвинуваченим, за участі захисника, була укладена угода про визнання винуватості. Закарпатець беззастережно визнав свою провину, а сторони погодили всі істотні обставини справи та міру покарання.

Мукачівський районний суд визнав чоловіка винним та призначив йому покарання у вигляді двох років позбавлення волі.

Водночас, врахувавши положення статей 75 та 76 КК України, замінив вирок на більш лояльний – однорічний іспитовий термін.

Ця справа вкотре демонструє: кримінальну відповідальність може нести не лише той, хто завдав смертельних ударів, а й той, хто, ставши свідком трагедії, обрав шлях мовчазної байдужості. У критичний момент телефонний дзвінок до медиків міг врятувати життя знайомому, але його так і не було зроблено.

Марина АЛДОН