Конфлікт через будинок завершився поножовщиною між братами у Берегові

На жаль, за землю досі ведуться війни у прямому значенні слова. Між родичами теж нерідко виникають конфлікти через майно. Іноді це – просто сварки, іноді бійки, а часом і замахи на життя опонента. Саме такий випадок трапився у Берегові. Під час сутички 56-річний чоловік заманив молодшого брата до стайні, де наніс йому не менше 10 ударів ножем, у тому числі – у шию.

Тож детальніше про конфлікт – у матеріалі «Карпатського об’єктива».

17 ударів ножем

Страшний злочин стався у липні 2025 року. Вирок у справі суд виніс нещодавно.

Петро (імена дійових осіб із етичних міркувань замінено) давно тримав образу на Степана. Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, чоловік «1 липня 2025 року, знаходячись на території домоволодіння, перебуваючи у тривалих неприязних стосунках із своїм рідним братом, вирішив здійснити його умисне вбивство».

Тож приблизно о 13:40 год. він, попередньо поклавши до кишень два ножі, покликав Степана до стайні, де одним із ножів наніс йому удар у життєво важливу ділянку тіла – шию.

Після того молодший брат, «вживаючи заходів для збереження свого життя, вхопивши руками за лезо, вирвав з рук нападника ножа та викинув». Проте Петро, «маючи намір завершити свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя брата, вихопив іншого ножа з чорною ручкою та наніс ним удари в область передньої поверхні грудної клітки, задньої поверхні грудної клітки та поперекової ділянки, нижньої третини лівого передпліччя, правої та лівої кистей рук»… загалом, як наголошується у матеріалах справи – не менше 17 ударів. Проте довести до кінця свій протиправний умисел не зміг «через обставини, які не залежали від його волі», оскільки брат зумів втекти до сусідів, «де отримав невідкладну медичну допомогу, завдяки чому залишився живим».

Не перший конфлікт у родині

Свою провину у суді Петро визнав частково та зазначив, що непорозуміння між ним та Степаном тривають уже давно.

«Я проживаю разом з мамою, а брат мешкає окремо у тому ж будинку. 1 липня вранці він приходив, кричав до мене та виганяв маму з хати. Між нами зав’язалася чергова словесна сварка. Після того, як брат пішов пасти своїх корів, я ще приготував їсти, а потім вийшов пасти кіз, яких маю у господарстві. Через деякий час пригнав їх додому. Коли прив`язував тварин у сараї, звернув увагу, що на сходах перед будинком стоять мама з братом. Степан штовхав її та казав: «Коли звідси підете». Одразу, як він побачив, що я став свідком цих подій, почав підніматись сходами. Я сказав брату, що він робить, чому так поводиться з мамою. У відповідь почув, мовляв, щоб я віддав документи на будинок. Між нами почалася штовханина. Вона продовжилася біля сараю. Я попередив, що викличу поліцію. У мене вже накопичилась злість на брата через те, що він регулярно виганяв нас із мамою з хати, бажав мене позбутись, направляв до мене людей з погрозами. Тому я вирішив залишити йому поріз, пляму на пам`ять. Тобто, вбивати не хотів, а саме хотів залишити знак, «трохи поранити». Тому я скрутив руки Степана позаду тулуба, витягнув ножа з кишені штанів та вдарив його ним у спину. Потім наніс другий удар. Хотів у район ключиці, але вийшло так, що влучив у шию. Після цього зразу відпустив його, побачив кров на грудях, дуже перелякався. Брат розвернувся і побіг у бік хвіртки, відкрив її і втік до дороги. Я пішов за ним, щоб бачити результати своїх дій, порізів. Біля воріт Степан упав, то потім схопився і побіг до будинку сусідів. Тоді я повернувся та пішов у ліс, оскільки розгубився сам від того, що наробив», – наголосив берегівчанин.

Також чоловік додав, що майже рік постійно носив у кишені штанів ніж, оскільки брат направляв до нього людей із погрозами, при цьому конкретно сказати, кого саме, не зміг.

Про непорозуміння в родині розповів і сам Степан.

«До літа я фактично проживав у підвальному приміщенні будинку мами, де здійснював фермерську діяльність, утримував у власноруч побудованому господарстві корів і телят, приблизно 28 голів. Так, біля двору будинку є стайня приблизно площею 2 га, де я випасав худобу. У мене також є власний будинок в селі Гать, де проживає моя сім`я, однак у зв`язку з роботою на власний фермі, майже додому не їздив, іноді до мене приїжджала дружина. З мамою приблизно три роки проживає рідний брат. З тих пір між нами погані стосунки. Він ніде не працював, любив пліткувати, обговорювати людей, а я завжди говорив йому правду», – запевнив він.

Також, за його словами, в день пригоди, приблизно о 13 годині, він ішов з підвалу через двір до стайні, у руках тримав куртку та мобільний телефон.

«У цей момент мене покликав брат, підійшов і обняв. При цьому сказав: «Йди сюди, зараз щось покажу». Я відповів: «Відстань від мене, у мене немає часу, я зараз викличу поліцію». Тоді Степан спробував відібрати телефон. При цьому куртка впала, телефон також. Я намагався вирватись, однак він силою утримував мене однією рукою, а іншою – наніс удар ножем в шию. Я лише відчув ніж у горлі. Тоді зрозумів, що він хоче мене вбити. Степан продовжував наносити удари ножем в область грудей, а я, захищаючись рукою, схопив лезо ножа. У мене була сильно порізана рука, поранені груди, плечі. Однак мені вдалося зігнути лезо ножа та відкинути брата від себе. Степан відскочив десь на метр. Кров буквально «бризкала» через рот через отримані поранення. Я запитав брата, чому він мене ріже. На це отримав відповідь: «Я такий поганий, я тебе заріжу, вб`ю». При цьому він вихопив іншій ніж. Неподалік стояла мати, яка все бачила. Вона вигукнула: «Дорізай його». Я підійшов до воріт стайні, які завжди були відкритими, однак тоді чомусь вони були обмотані ланцюгом. Оскільки не міг їх відчинити, переліз через ворота. Фактично перевалився через них. При цьому Степан мені ще наніс декілька поранень в спину. Я побіг, наскільки дозволяли сили, до інших головних воріт, які знаходяться приблизно за 100-150 метрів та ведуть на вулицю. Побачив, що брат біжить за мною. Оскільки ворота були зачинені, проліз, просунувся під ними, вибіг на дорогу, де побачив людей. Відтак забіг на подвір`я сусідки, де мені вже надали медичну допомогу. Туди вже Степан не смів заходити, тільки спостерігав на відстані, а потім сховався», – доповнив свою розповідь чоловік, стверджуючи, що в той день вони обоє з братом були тверезими.

Берегівський районний суд визнав берегівчанина винним за ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України (замах на вбивство) і засудив до 8 років і 6 місяців позбавлення волі. Також він повинен сплатити брату 700 тисяч гривень моральної шкоди.

Марина АЛДОН