На Міжгірщині чоловік погрожував зарізати співмешканку, а на Рахівщині – застрелити

Домашнє насильство, на жаль, на Закарпатті залишається актуальними навіть зараз, у ХХІ сторіччі. Багато родин не вміють вести діалог і шукати компроміси. Жінки ж часто замовчують проблеми і терплять страшні образи, фізичні знущання та погрози. При цьому у їхніх катів впевненість у собі все більшає… і вони впевнені, що зможуть завжди безкарно робити те з партнерками, що їм заманеться.

Але добре, що мовчать не всі! Винних потрібно притягати до відповідальності! Аби це було уроком для інших, для тих, хто гадає, що йому «усе зійде з рук». Про два такі випадки і розповість «Карпатський об’єктив».

Навіть штраф – уже покарання!

Особливо для безробітного! А саме таким є мешканець Рахівщини. Офіційно під вінець Федір (імена дійових осіб із етичних міркувань замінено) свою співмешканку Олену теж не поспішав вести. Просто жив із нею «на віру» і при цьому ще й пробував фізично та психологічно над нею знущатися. Коли його дії стали загрожувати її життю, жінка вирішила звернутися до правоохоронців, аби хоч вони «приборкали норовливого» молодика». І таки любителю «знімати пір’я» перед жінкою довелося постати перед законом і відповісти за свої дії.

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «17 січня 2025 року приблизно о 1 годині ночі, перебуваючи в стані алкогольного та наркотичного сп`яніння, знаходячись в житловому будинку, на ґрунті неприязних стосунків, діючи умисно, з метою самоствердження та залякування» Федір почав Олені «словесно погрожувати фізичною розправою та вбивством, демонструючи рішучість своїх дій, тримаючи в руках предмет ззовні схожий на гвинтівку». Зброю чоловік спрямував у бік співмешканки. На щастя, не вистрелив, але злякав добре. Олена зрозуміла, що він у будь-яку мить може її вбити.

Свою провину «сміливець» у суді визнав. Там він не був уже таким сповненим рішучості та мужності, як перед фізично слабшою жінкою. При цьому він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості і розгляд кримінального провадження у спрощеному порядку. Олена ж, на подив, не заперечувала, навіть не заявила до кривдника цивільний позов.

Тож суд визнав чоловіка винним за ч. 1 ст. 129 КК України (погроза вбивством) і засудив до року обмеження волі. Проте від відбування покарання звільнив, замінивши його однорічним іспитовим терміном. У той же час рахівчанин повинен сплатити за проведення різних судово-медичних експертиз 3979 гривень із власної кишені. Дрібниці, але ж не для безробітного…

Хотів залякати чи зарізати?

Дмитро, уродженець села Верхній Бистрий, що на Хустщині (колишня Міжгірщина) не мав не тільки роботи, родини, але й 1 рік і 1 місяць уже провів за ґратами. Сидів за хуліганство (ч.1 ст.296 КК). Після звільнення знайшов собі молодицю, із якою разом мешкав… та не у щасті і в горі, а в постійному напруженні. Принаймні, для самої Галини.

«9 лютого 2025 року приблизно о 16 годині перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння» молодик затяв із жінкою сварку прямо вдома, – наголошується у матеріалах справи. Під час сварки «діючи з прямим умислом, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їхні можливі суспільно небезпечні наслідки, на ґрунті особистих неприязних стосунків, тримаючи в руках кухонний ніж почав розмахуючи ним в різні сторони». Махав прямо перед обличчям нещасної. При цьому ще й супроводжував свої дії погрозами вбивством. Галина повірила, що він може з нею покінчити будь-якої миті. Тому й звернулася до поліції.

Проте серйозних претензій до кривдника закарпатка не заявила. Більше того, зловмисник подав заяву про те, що «беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згідний з розглядом обвинувального акта», але без своєї присутності і у спрощеному порядку. Галина ж проти цього не заперечувала.

Тож Міжгірський районний суд хоч і визнав чоловіка винним, але призначив йому «м’яке» покарання у вигляді дворічного пробаційного нагляду.

Марина АЛДОН