Щоразу, як напивався, бив дружину. 49-річна рахівчанка зарізала 53-річного чоловіка

Алкоголь, на жаль, нерідко стає причиною не лише сімейних сварок, але й трагедій. Не вміючи напідпитку контролювати емоції, люди скоюють страшні речі. І запізніле каяття врятувати ситуацію вже не може.

Моторошний злочин, зокрема, сколихнув Рахів. Там зарізали чоловіка. Медики, які прибули на виклик, хоч і боролися за життя нещасного, але врятувати його, на жаль, не вдалося. Правоохоронці почали пошуки винуватця і були шоковані, коли дізналися деталі тієї фатальної ночі.

Тож що сталося у родині у день трагедії? Чому суперечка переросла у поножовщину? Який вирок отримала закарпатка? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Протягом трьох років бив жінку. Вирішила дати відсіч?

Трагедія сталася ще 5 травня 2021 року. Утім справа затягнулася і вирок суд виніс лише нещодавно.

Отже, тієї ночі приблизно о 22 годині до поліції поступило повідомлення. Телефонувала жінка. Вона сповістила, що знайшла чоловіка у власному будинку в крові. Поліція затримала 49-річну Марію (імена з етичних міркувань у матеріалі замінено), дружину 53-річного рахівчанина.

Тож що трапилося між подружжям? Виявляється, перед поножовщиною у помешканні родини було застілля…

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, того вечора, приблизно о 21 годині, жінка, «перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, у ході словесної суперечки, яка виникла з особистих причин під час спільного вживання алкогольних напоїв, захищаючись від неправомірних дій свого чоловіка, який постійно, протягом останніх трьох років, з нею конфліктував, і вчиняв щодо неї психічне та фізичне насильство, у стані фізіологічного афекту як психологічної підстави стану сильного душевного хвилювання, який обмежив її можливість усвідомлювати значення своїх дій та передбачати їх наслідки, завдала одного удару ножем побутового призначення у життєво важливі органи в область живота співмешканцю».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, Марія заподіяла Іванові «тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-ріжучого поранення черева з пораненням печінки, що привело до масивної зовнішньої та внутрішньої кровотечі і ускладнився гемарогічним шоком, який став безпосередньою причиною смерті».

Помер чоловік уже в реанімаційному відділенні лікарні тієї ж ночі.

Прийом гостей закінчився скандалом

Як же пояснила події тієї ночі сама Марія?

«5 травня 2021року з нагоди свята Пасхи чоловік запросив додому друзів. Вони прийшли приблизно о 13 годині. Сиділи, веселилися, ніхто не сварився. Гості розійшлися десь о 20 годині. Потім прийшли ще дві сім’ї. Я почала прибирати на столі, а чоловік проводжав їх. Сказав, що вип’ють востаннє. Я бачила, що Іван уже п’яний і просила його перестати вживати алкоголь. Це йому не сподобалося. Він узяв пляшку горілки і ще випив. Потім почав нецензурно лаятися, кричати, ображати мене. Я пішла на кухню, взяла телефон і зателефонувала сину, розповівши, що Іван знущається з мене. Але він сказав просто, аби я не чіпала його, мовляв, далі він сам заспокоїться. Після цього пішла в кімнату, хотіла прибирати стіл, на якому був посуд та залишки їжі. Чоловік був ще більш агресивним через те, що почув мою розмову з сином. Він ударив мене рукою по голові і долонею по вуху. Я вирвалася, взяла телефон і знову зателефонувала сину, але вже увімкнула відео, аби він побачив, як Іван мене б`є. Чоловік почав забирати телефон, душив мене так, що я не мала чим дихати, бив. Я відбивалася, дряпала його обличчя, махала руками. Потім почало темніти в очах, шуміти в голові. Отямилася вже на підлозі. Як там опинилася, не пам’ятаю. Присіла на диван, поправила стіл, де були прибори, зібрала речі, які попадали. Потім пішла дивитися, де Іван, та чи ще настільки злиться. Почула шум води з крана. Іван стояв біля умивальника та мив ніж. Ліктем лівої руки притискав до живота білий рушник, бо текла кров. Коли повернувся до мене, зрозуміла, що сталося щось страшне, але не могла збагнути, що саме. Я запропонувала викликати «Швидку». Але Іван відповів, що не треба, все пройде, мовляв, не варто себе компрометувати. Відтак пішла до іншої кімнати, аби все ж викликала медиків. Знайшла телефон, але він чомусь не працював. Увімкнути його не вдавалося. Я повернулася до Івана. Він сидів на табуретці. Знайшла його телефон, подзвонила до знайомих і зізналася, що сталася біда. Тим часом почула, що щось гупнуло. То зі стільця впав на підлогу чоловік. Я вибігла на сходовий майданчик, почала стукати до сусідів. Вони відчинили двері і я попросила їх викликати «Швидку». Повернулася до Івана. Стояла біля нього на колінах. Він ще зі мною розмовляв. Проте що саме – не можу пригадати. Пам`ятаю, що приїхали медики та правоохоронці. Хоч ми з Іваном вживали алкоголь, але дуже п’яними не були. До цієї події я не була в неадекватному стані. Чоловік в нетверезому стані проявляв агресію і до мене, і до сина. До поліції не зверталася, соромилася і не хотіла повідомляти про конфлікти, які виникали в сім`ї. Сусіди агресивність чоловіка також бачили. Чоловік не вживав алкоголь часто», – запевнила вона.

Також жінка додала, що ще коли в будинку були гості, ніж лежав на столі, бо вона ним хотіла нарізати тіста. Проте від солодощів усі відмовилися, а ніж так і залишився на столі. Коли почався конфлікт, у оселі був ще один знайомий, тож вона не знає, хто саме встромив ножа у живіт Івана – чи вона, чи той гість.

«Те, що Іван помер, мені сповістили на наступний день. Умислу позбавляти його життя у мене не було. Також не можу підтвердити, що поранення нанесла йому саме я. Разом ми прожили 23 роки. Мешкали в однокімнатній квартирі. Василя того вечора ми до себе не запрошували. Я ще питала чоловіка, чи кликати його, але він був проти. Проте знайомий весь час надзвонював Іванові і таки прийшов. Бити мене чоловік почав саме після того, як він пішов. Перший удар наніс біля дверей по голові. Допускаю, що захищалась, могла його поранити. Але не пам`ятаю, щоб брала в руки ніж. Агресивні дії чоловіка щодо мене останнім часом проявлялися часто, він бив мене та хапав за горло. Якби не захищалася, все б закінчилося моєю смертю. Чи міг чоловік сам собі нанести ножові поранення? Можливо. Але малоймовірно. Конфлікти між нами були два: перший поблизу дверей, другий – біля столу. Ножем, із яким чоловік був у ванній, я в той день різала продукти. А чи був він у мене в руках під час конфлікту – не пам’ятаю. Чи Іван його брав у руки під час сварки – теж не пригадую. Після нашої сутички у мене були тілесні ушкодження: гематома на голові, на шиї, на руці. У чоловіка на обличчі була кров. То я його подерла», – запевнила Марія.

А що на захист матері сказав син Дмитро?

«Приблизно о 22 годині мені зателефонувала мама і сказала, що батько чіпляється до неї, свариться. На той час я був у Чехії. Невдовзі вона зв’язалася зі мною по відеозв’язку. Мама була заплакана і запевняла, що батько її вдарив. Батько справді кричав і бив її. Я чув, як падав посуд, що мати хриплим голосом хотіла щось сказати. Коли тато взяв телефон, побачив у нього подряпини і кров на обличчі. Він сказав: «Догралися». В подальшому до матері вже більше не міг додзвонитися. Потім мені зателефонував знайомий і повідомив, що батько помер. Мати часто дзвонила, бо тато, коли вживав алкоголь, лупцював її. Я приїхав додому 7 травня. Матір вперше побачив у суді. У неї на шиї та голові були синці», – наголосив він.

Сестра Марії теж запевнила, що коли Іван напивався, простягав до дружини руки. І вона не раз рятувала її від агресивних дій чоловіка. Друзі родини також підтвердили, що Марія не раз ходила у синцях через агресію Івана.

Утім суд визнав закарпатку винною в умисному вбивстві чоловіка і засудив її на 2 роки і 7 місяців позбавлення волі.

Марина АЛДОН