Посварилися через дрова. На Ужгородщині 45-річний чоловік добив до смерті 60-річного родича

Хата – це церква, – кажуть закарпатці. Непорозуміння виникають у кожній родині, утім у більшості випадків люди вирішують незгоди цивілізовано, без криків та застосування фізичної сили один до одного.

Однак коли на столі голововує оковита, вмикаються амбіції і конфлікти переростають у кулачні бої. На жаль, часом вони мають неймовірно трагічні фінали.

Саме так, зокрема, закінчилася сварка між родичами у селі Холмець Ужгородського району 25 серпня. Днями відбувся суд, який виніс вирок у справі.

Тож через що посварилися близькі люди і односельці? Чим вони побилися? Яке покарання отримав 45-річний закарпатець? Саме це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Побив дерев’яним бруском

25 серпня поліція Закарпатської області повідомила про моторошне вбивство на Ужгородщині. Йшлося про те, що на власному подвір’ї біля будинку правоохоронці виявили тіло 60-річного чоловіка з ознаками насильницької смерті. Винуватця трагедії одразу ж затримали. Ним виявився 45-річний родич, який тієї ночі гостював у покійного та посварився з ним.

Проблем із законом раніше Василь (імена з етичних міркувань у матеріалі замінено) не мав. Жив звичним життям і в селі поганого про нього ніхто не казав. Тож що в ту мить надійшло на нього, що він так жорстоко розправився з чоловіком рідної сестри? Невже обидва 24 серпня так бурхливо святкували, що не тямилися, що коять?

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «24 серпня 2022 року близько 23 годин, перебуваючи під верандою будинку» між Василем та Михайлом розпочався словесний конфлікт. Під час сварки «на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання» Василь наніс родичу «серію ударів дерев`яним предметом в область голови та тулуба, внаслідок чого, той отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці події».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть 60-річного чоловіка настала внаслідок «поєднаної тупої травми голови та грудної клітки, множинних переломів кісток основи та склепіння черепа, забою головного мозку, множинних переломів ребер, забою легенів, серцевої сорочки, з розвитком травматичного набряку головного мозку».

Захищався чи атакував?

Але через що чоловіки не поладнали між собою? Що передувало бійці? Не міг же виникнути конфлікт на рівному місці? Що на свій захист Василь сказав у суді?

Передусім свою провину він визнав, але запевнив, що вбивати Михайла не хотів.

«24 серпня увечері я прийшов до своєї сестри. Вона проживала разом зі своїм чоловіком Михайлом. Разом із ним ми вживали алкогольні напої, випили більше двох літрів спиртного. Коли вийшли на подвір’я, між нами зав’язалася розмова з приводу необхідності впорядкування завезених напередодні дров. Відтак балачка переросла у словесний конфлікт. Михайло почав мене ображати, обзивати нецензурними словами, погрожуючи фізичною розправою, мовляв, уб’є і мене, і мою сестру. Відтак він підійшов до мене та вдарив кулаком, штовхнув і при цьому викрикуючи образливі слова через те, що буцімто необхідно складати дрова саме в той день. Звісно ж уночі цього ніхто не хотів робити. Тому Михайло образився і сказав, що йому ми всі набридли. Я вважав, що Михайло хоче мене побити чи навіть убити, тому коли побачив біля себе дерев’яний брусок із тих дров, які й стали «яблуком роздору» між нами, схопив його із землі і почав ним бити свояка у область голови, обличчя, тулуба. Скільки разів ударив – точно пригадати не можу, але наніс більше 6 ударів. Пам’ятаю, що Михайло впав та більше не підводився», – запевнив він.

Також Василь додав, що коли родич перестав рухатися, він підійшов до нього і зрозумів, що той – мертвий.

«Після цього переніс самотужки тіло на розкладушку, яка знаходилась на веранді біля будинку та повідомив сестрі, що її чоловік уже не дихає, тому боятись його не потрібно, бо я його вбив. Попросив Марію викликати поліцію. Саме вона й зателефонувала на «102», – запевнив закарпатець.

За його словами, він захищався від Михайла, який неодноразово раніше застосовував до нього погрози та фізичну силу, постійно знущався над сестрою. Хоча Василь й усвідомлював, що накоїв, але просив суворо його не карати.

А якої думки про події тієї ночі дружина вбитого Марія? На чиєму боці вона виступила в суді?

«Михайло був моїм громадянським чоловіком, – зізналася вона. – Василь же – мій рідний брат. Нерідко чоловік бував агресивним, бив і мене, і брата. До поліції я не зверталася, бо боялася Михайла. В той день була вдома, мала погане самопочуття, бо напередодні чоловік напився і дуже сильно мене побив. Тому я рано лягла спати. 24 серпня приблизно о 19 годині до нас прийшов Василь. Вони разом з Михайлом пиячили. Пили спочатку в хаті, а потім на подвір’ї. Нам саме привезли дрова і я залишила Михайлу гроші, аби він міг розрахуватися за них. Коли прокинулась, було десь 3-4 години ранку уже 25 серпня. Я вийшла у двір і побачила тіло чоловіка. Він не дихав. Брат був поруч. Він сказав, що вбив Мішу, просив викликати правоохоронців, що я й зробила».

Більше свідків цієї нічної трагедії не було, адже вбивство сталося посеред ночі…

Суд визнав закарпатця винним в умисному вбивстві односельця і засудив до 7 років і 6 місяців позбавлення волі.

Марина АЛДОН