Рахівчанин зарізав батька та задушив матір, а тіла заховав у погребі

Неймовірно моторошний злочин, який просто не вкладається у здоровий глузд, стався у Рахові. Рідний син жорсткого позбавив життя своїх батьків. Убивав найрідніших людей чоловік із особливою жорстокістю. При цьому відповідати за скоєне йому не хотілося, тож тіла ретельно заховав, а сам невдовзі із місця події накивав п’ятами.

Трагедія сталася ще у січні 2018 року. Утім убивцю роками не могли знайти. Тож суд у справі відбувся лише нещодавно, після того, як злочинця затримали.

Що ж відбувалося в ту фатальну ніч у маленькому закарпатському містечку? Що розповіла родика про подружжя вбитих пенсіонерів? Який вирок отримав син, який підняв руку на батька і матір? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Донька хвилювалася, куди зникли батьки

Сергій (імена дійових осіб у матеріалі замінено) на той момент мав 30 років. Він ніде не працював, підробляв сезонним робітником, власну родину не створив.

За словами сусідів закарпатець полюбляв випити і в такому стані ставав дуже агресивним. Раніше у нього вже були проблеми із законом.

За інформацією поліції, до чергового на лінію «102» повідомлення поступило 0 18 годині вечора 22 січня. Телефонувала стурбована мешканка Рахова. Жінка повідомила, що вже кілька днів не може встановити зв’язок зі своїми батьками – вони наче крізь землю провалилися. Слухавку не беруть, на подвір’ї біля будинку ніхто їх вже 2-3 дні не бачив.

Правоохоронці виїхали за вказаною адресою, аби перевірити, що ж сталося вдома у пенсіонерів. Але виявили їх мертвими. На тілі як 67-річного чоловіка, так і 66-річної жінки були помітні ознаки насильницької смерті. Почалося розслідування у справі… Одразу ж запідозрили сина, який і проживав із батьками, однак на момент візиту стражів порядку загадково зник без пояснень.

Одразу ж чоловіка оголосили у розшук. Спочатку в межах України, а згодом – у міжнародний.

Хоч закарпатця так і не знайшли, та 12 березня 2021 ухвалою Рахівського районного суду від року йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. А 14 червня 2022 року ухвалою Тячівського районного суду було вирішено здійснити відносно нього спеціальне судове провадження.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень про подію повідомляється доволі стисло. Зокрема, зазначено, що 20 січня 2010 року, знаходячись у будинку разом із батьками, Сергій затіяв із ними сварку «на ґрунті тривалих неприязних відносин». Тож від час конфлікту «діючи умисно, з метою вбивства двох осіб», рахівчанин «завдав з великою силою численні удари гострим колюче-ріжучим пласким предметом типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок, у життєво важливі органи своєму батькові, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді множинних колото-ріжучих проникаючих поранень голови, шиї, грудної клітки та черева, які призвели до масивної внутрішньої та зовнішньої кровотечі, та ускладнилися травматичним шоком, який і став безпосередньою причиною його смерті».

Утім позбавити життя чоловік вирішив і рідну матір. Отже «продовжуючи свій злочинний умисел, спрямований на вбивство двох осіб, здавлював руками шию своєї матері, внаслідок чого настала механічна асфіксія, що стала причиною смерті».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть пенсіонерки настала внаслідок механічної асфіксії, а пенсіонера – внаслідок колото-різаних проникаючих поранень голови, шиї, грудної клітки та живота.

Сказав племінниці, що дід із бабою кудись пішли

Свідчень у справі самого Сергія немає, оскільки його досі так і не знайшли. Тож невідомо, чим він керувався у ту мить, що стало причиною сварки з рідними людьми і чому він так жорстоко з ними поквитався.

Як розповіла під час суду внучка вбитого подружжя, племінниця Сергія Оксана, вона з дідусем та бабусею проживала разом з понеділка по п’яницю, а на суботу-неділю йшла ночувати до батьків.

«21 січня 2018 року, після того як тривалий час не змогла додзвонитися до баби та діда, я прийшла в їхній будинок. Там побачила дядька. Вигляд у нього був дуже схвильований, зляканий. Він не знав куди подітися. Казав, що йому погано, що хотів би заснути і не прокидатися. Мене здивувало, що він одягнув джинси діда, хоча ніколи раніше такого не робив. Його одяг сушився над грубкою, – наголосила дівчина. – Тілесних ушкоджень на ньому не бачила. Обстановка в хаті не була порушена. Однак мене насторожило, що з кімнати зник килим, який закривав усю підлогу. Замість нього на долівці віиднілися якісь клапті тканини. Поцікавилася у Сергія, де дідо і баба. Але він відповів, що вони посварилися з ним і кудись пішли. Я розповіла про все матері і в понеділок ми пішли до поліції. Коли разом з ними зайшли до хати, дядька уже не було. З того часу його не бачила. Під час обшуку тіла баби та діда знайшли в погребі. У п`ятницю, 19 січня, в Сергія був день народження. Він зловживав алкогольними напоями та по характеру був агресивний. Раніше бив і діда, і бабу. Вони навіть протягом тривалого часу змушені були проживати у моїх батьків. Але бабуся його дуже любила і все йому вибачала».

Донька вбитих пенсіонерів, мати Оксани, яка й викликала поліціантів, на засідання не з`явилася, напивала заяву, в якій просила провести розгляд справи без її присутності.

Суд визнав закарпатця винним в умисному вбивстві батька та матері. Покарання йому обрав найбільш суворе – довічне позбавлення волі. Але чи відбуватиме його він колись? Чи не мучить його совість, що відібрав життя у найбільш рідних людей?

Марина АЛДОН