Скільки на Закарпатті коштує… хабар

На жаль, хабарництво на Закарпатті досі ніхто не викоренив. Так, ми всі хочемо до Європи, тому й повинні навчитися жити за європейськими нормами. І корупція в цьому плані займає далеко не останнє місце.

Закарпатці беруть і дають хабарі. Це – ні для кого не секрет. Далеко не кожного корупціонера «зловили за руку», але деяких усе ж бодай намагаються притягнути до відповідальності.

Тож які суми хабарів пропонують закарпатці і кому? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив»

Перетин кордону

Розглянемо деякі випадки, які були документально засвідчені представниками правоохоронних органів.

Наразі найбільш популярним видом хабарів є «матеріальна винагорода» за перетин кордону для військовозобов’язаних чоловіків. Багато «ділків» на цьому заробляють чималі статки. У середньому послуга коштує від 200 до кількох тисяч доларів.

Наприклад, буквально днями, як повідомила «Карпатському об’єктиву» Держприкордонслужба, на кордоні з Угорщиною затримали чергового «туриста», який намагався потрапити до сусідньої країни. За те, щоб на мандрівника прикордонники просто «закрили очі», перевізник пропонував за свого 32-річного пасажира 400 доларів. Крім того, чоловік показав під час митного контролю «липову» довідку про те, що він їде доглядати за матір’ю.

Та не тільки до Угорщини намагаються потрапити наші щедрі земляки, але й до Словаччини. Наприклад, у пункті пропуску «Малий Березний» двоє закарпатців намагалися підкупити правоохоронців піж час проходження паспортного контролю. Вони пропонували їм 400 доларів США та 50 євро за те, аби ті дозволили їм виїзд за межі України.

Звісно, така «премія» – це далеко не «стеля», адже за виїзд за межі України прикордонникам пропонують і в рази вищі суми. Наприклад, 25-річний хмельничанин намагався підкупити працівників пункту пропуску «Тиса», пропонуючи їм за безперешкодний виїзд із держави на своїй автівці 1000 доларів. При цьому, за документами, чоловік їхав до Угорщини нібито як волонтер, але при перевірці з’ясувалося, що його посвідчення є підробленим.

А дехто з закарпатців навіть «промишляє» на переправлянні чоловіків за кордон. Наприклад, троє місцевих мешканців організували цілу схему втечі українців до Румунії за 3-4 тисячі доларів із кожного. Утім хабарі не віддавали прикордонникам, а забирали собі, при цьому на автомобілях везли клієнтів ближче до кордону, а там вони мали самі на гумових човнах переправлятися через стрімку Тису. Утікачами були чоловіки з Миколаївщини, Івано-Франківщини, Харківщини, Київщини та Закарпаття. Одну з таких груп у складі восьми осіб затримали наприкінці весни поблизу села Стеблівка, що на Хустщині. Наразі усіма ними займається поліція.

І це – тільки маленька частина зі справ, які стосуються «грошової допомоги» за незаконний перетин кордону.

«Подяка» чиновникам

На жаль, «добровільні пожертви» чиновникам далеко не завжди стають відомими громадськості. Але трапляються і випадки, коли події набувають доволі широкого резонансу.

Зокрема, нещодавно у Тячеві затримали виконувача обов’язки керівника автошколи та адміністраторку місцевого територіального центру МВС за підозрою в одержанні хабара. За отримання водійського посвідчення вони просили у клієнтів 18 тисяч гривень.

Про це «Карпатському об’єктиву» розповіла речниця Закарпатської обласної прокуратури Катерина Хижняк.

За її словами, очільник автошколи вимагав під подружжя «подяку» за те, що він може допомогти отримати «права» на керування транспортним засобом. За гроші чоловік мав оформити жінці фіктивне навчання в автошколі, а також забезпечити успішне складання теоретичних і практичних іспитів.

Інший спритний посадовець наживався на засуджених. Працівник райвідділу Центру пробації на Закарпатті надавав послуги у своїй сфері за відповідну «премію».

Ціна послуги була чималою – 500 доларів. За ці кошти закарпатець міг звільнити засуджених від необхідності кожного місяця відзначатися у Центрі пробації. Зокрема, одному зі своїх «клієнтів, який отримав умовне покарання з дворічним випробувальним терміном, за хабар чоловік пропонував допомогти «полегшити» його відбування.

Наразі спритник до рішення суду, який визначить його подальшу долю, перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

А от на початку цього року на хабарі спіймали детектива БЕБ та депутата однієї з сільських рад Ужгородського району. Чоловіки прикривали нелегальний «бізнес» зі збуту електронних цигарок і отримували чималий дохід від їхнього продажу.

Як повідомили в Бюро Територіального управління БЕБ у Закарпатській області, першу частину хабара у сумі 2 тис. доларів США «ділки» отримали раніше, а от під час одержання другої частини, а саме 4 тисяч доларів, їх затримали.

Наразі ще триває досудове розслідування і яким буде покарання за таку серйозну корупційну схему, поки не відомо.

І це – лише декілька випадків, виявлених цьогоріч у області. На жаль, аналогічних злочинів трапляється набагато більше.

Підкуп правоохоронців

Поліція – ще один державний орган, представникам якого закарпатці пропонують хабарі. Найчастіше мова йде про порушення правил дорожнього руху, адже штрафи за водіння, скажімо, напідпитку, доволі серйозні. Тож і суми «стражам порядку» нерідко намагаються «подарувати» доволі солідні.

Зокрема, нещодавно, мешканець Мукачева, якого посеред ночі зупинили патрульні, пропонував їм 150 доларів за те, аби його мовчки відпустили. Самі ж поліціанти під час спілкування помітили у чоловіка ознаки наркотичного сп’яніння. Порушнику запропонували пройти до медичного закладу для проходження огляду, але він відмовився. Більше того, з’ясувалося, що мукачівець позбавлений права керувати транспортними засобами. На чоловіка склали адмінпротоколи і наразі йому загрожує чималенька сума штрафу.

А от п’яний 44-річний закарпатець, якого у травні зупинили правоохоронці у селі Великий Луг на Рахівщині за перевезення нелегальної деревини, одразу ж люб’язно простягнув їм стодоларову банкноту.

Мало того, що чоловік сів за кермо вантажівки напідпитку, та ще й доставляв ліспородукцію без жодних дозвільних документів та відповідних маркувань. Машину разом із вантажем вилучили, а на водія склали протокол за водіння у стані алкогольного сп’яніння та відкрили два кримінальні провадження за незаконну порубку дерев та надання неправомірної вигоди службовій особі.

Проте не всі поліцейські відмовляються від хабарів. Дехто їх таки воліє тихенько покласти до кишені.

Зокрема, у червні цього року Генпрокурор Андрій Костін під час наради з правоохоронцями західних областей в Ужгороді повідомив про викриття на корупційному злочині представника прокуратури Закарпаття.

«Знову викрито на хабарі «служителів закону» — працівника поліції та прокурора окружної прокуратури Ужгорода. Тридцять тисяч доларів від підозрюваного у співорганізації наркоугруповання за сприяння уникненню відповідальності», – повідомив Андрій Костін.

Прізвища хабарників не розголошуються, однак, за інформацією Офісу Генерального прокурора, за фактом одержання хабара наразі причетним повідомлено підозру.

Чи все у нас так погано?

Як не прикро, більшість закарпатців хоча б раз у житті зіштовхувалися з питанням хабарництва. Починаючи від народження дитини до проводжання людини у останню земну дорогу виникають питання, коли наших краян спонукають «дякувати»… за пологи, за місце на цвинтарі, за видання різних довідок. Найчастіше, як зізнаються люди, «золотити руку» доводилося представникам бюрократичної машини.

Слід зазначити, що одержання службовою особою в будь-якому вигляді хабара за виконання чи невиконання в інтересах того, хто дає хабара, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища – карається штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від двох до п’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Утім ситуація в Україні не настільки вже й погана, як декому здається. Наприклад, згідно з даними неурядової організації «Transparency International», за рівнем хабарництва перше місце у світі посідає Данія і Нова Зеландія, другу позицію займають Фінляндія і Швеція, третю ж – Норвегія і Сінгапур. Наша держава у цьому «чорному» списку аж на 114 місці.

Звісно, є сподівання, що після війни ситуація стане у рази кращою, що суспільство саме стане більш свідомим і що усі гілки влади «перезавантажаться», а корупція таки залишить ся у минулому.

Марина АЛДОН