На Берегівщині жінка вбила і викинула на смітник новонародженого сина

На жаль, те, що напідпитку закарпатці б’ються і часом не розраховують сили під час з’ясовування стосунків, тож заподіюють іншим смертельних травм, уже не є дивиною. Іноді стаються дійсно страшні випадки.

Але не вкладається ні в логіку, ні у здоровий глузд, коли мати вбиває рідну дитину, адже жінка покликана давати, а не відбирати життя.

Справді моторошне вбивство трапилося на Закарпатті навесні минулого року – рідна мати, якщо її можна так назвати, позбавила життя власне немовля. Нещодавно у справі відбувся суд. Який же вирок отримала молодиця? Чому закарпатка вбила маленького сина? Як пояснила свої дії? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

«Зайва» дитина, небажана вагітність

Хоча засобів контрацепції у сучасному світі більш, ніж достатньо, користуються нею далеко не всі. Як результат – на світ з’являються діти, яких не чекають, яких батьки вважають тягарем, а не щастям. Хоча в їхній появі на світ винні вони самі, бо не думали про безпеку під час близькості. Немовлята нічим не завинили! Але це, на жаль, розуміють не всі жінки.

Важко зрозуміти, принаймні, чим керуються такі горе-матері, які посягають на життя власних синів та доньок.

Саме так, зокрема, вчинила мешканка села Воловиця Берегівського району. Жінка одружена, має на утриманні вже трьох неповнолітніх дітей, раніше проблем із законом не мала.

Отже, ніби нічого в її поведінці б не мало насторожувати, бо ж радість материнства пізнала, навіть не один раз, тож за логікою мала б радіти тому, що знову продовжить рід, побачить знову посмішку малюка, почує перший крик новонародженого… Але ні. Цього сина закарпатка народжувати не хотіла, вагітність розцінювала, як кару Божу… і щойно малюк народився, жінка його убила та викинула на смітник.

Малюк був здоровим і міг мати щасливе дитинство

Хлопчик у берегівчанки народився абсолютно здоровим, тому якби мати віддала його на усиновлення іншій бездітній закарпатській парі, він міг би мати повноцінне щасливе дитинство, рости, мужніти, розвиватися, насолоджуватися життям. Але цього, як не прикро, не сталося, бо не дозволила рідна мати!

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «1 березня 2022 року, знаходячись за місцем свого проживання у власному будинку», закарпатка відчула, що в неї починаються пологи. Вона самостійно, перебуваючи на 33-34 тижні вагітності «народила живу дитину чоловічої статі довжиною тіла 41 см, вагою 1860 г, окружністю голівки 28,5 см, окружністю грудної клітки 26 см, з відсутністю вад розвитку».

Але хлопчик був небажаним, тож жінка вирішила його вбити. Для цього «умисно тупим твердим предметом нанесла декілька ударів новонародженій дитині по різним частинам тіла, чим спричинила тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості». Від отриманих травм хлопчик помер.

Зокрема, за інформацією судово-медичної експертизи, «причиною смерті новонародженого стала тупа відкрита черепно-мозкова травма, переломи кісток склепіння черепу, субдуральний та субарахноїдальний крововиливи, забій головного мозку».

Просила суд її не карати

Що ж сказала на суді мати-вбивця? Як пояснила свій нелюдський вчинок? Які виправдання знайшла на свою адресу?

Варто одразу наголосити, що в жінки не була післяпологова депресія, психічними захворюваннями, що підтверджено оглядами спеціалістів, вона не страждала ні у момент скоєння злочину, ні до, ні після цього, свої дії цілковито усвідомлювала і заходів примусового лікування не потребувала. Тобто, берегівчанка знала, що коїть щось страшне, але її рука не затремтіла, коли підносилася над власним сином.

Свою провину у суді жінка визнала, але просила її суворо не карати, мовляв, у всьому вже й так розкаялася і шкодує.

«У 2021 році я завагітніла, – запевнила вона. – Утім дитина для мене була небажаною. Тому на обліку у жіночій консультації я не перебувала, за будь-якою медичною допомогою у зв`язку з вагітністю не зверталася. Те, що ношу під серцем дитя, від усіх приховувала. 1 березня 2022 року відчула біль внизу живота. Зрозуміла, що почалися пологи. На той час саме перебувала вдома. Вирішила усамітнитися, аби ніхто ні про що не дізнався. Пішла в літню кухню і самостійно, без допомоги сторонніх осіб, в тому числі і медиків, народила живу дитину, хлопчика. Після пологів нанесла сину декілька ударів по різним частинам тіла, в результаті чого він помер. Била дитину навмисне, бо новонароджений мені був непотрібним. Убити його хотіла».

Також закарпатка додала, що коли зрозуміла, що малюк уже метровий, заховала його тіло в пакет для сміття та викинула у сміттєвий бак.

Берегівський районний суд визнав жінку винною за ст. 117 КК України («Умисне вбивство матір’ю новонародженої дитини») і призначив їй покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. Але одразу ж, враховуючи, що в неї на утриманні є ще троє дітей, відпустив, замінивши вирок на більш лояльний – трирічний іспитовий термін, фактично залишивши на волі.

Марина АЛДОН