Чому на Закарпатті живодерів досі не карають реальним позбавленням волі

Від моменту, коли у 2021 році посилили відповідальність за жорстоке поводження з тваринами, у закарпатських судах кількість справ за статтею 299 Кримінального кодексу України залишається мізерною. За майже три роки в Ужгородському, Перечинському та Виноградівському районних судах було розглянуто всього три справи.

А в інших куточках області невже тварин усі оточують тільки любов’ю? Невже немає живодерів? Або просто людям начхати на долю братів наших менших? Тим більше, що в соцмережах неодноразово набирали розголосу й інші трагічні випадки, були навіть зафіксовані вбивства собак та котів неповнолітніми! На жаль, до судів ці моторошні справи так і не дійшли…

Тож яка ситуація зі ставленням до тварин у області? Які вироки виносять живодерам суди? Що робити, якщо стало відомо про знущання над твариною? Відповіді на ці питання шукав «Карпатський об’єктив».

За вбивство собаки – штраф або іспитовий термін

У 2021 році Ужгород сколихнула страшна новина про те 6-8 річні дівчата повиколювали кошенятам очі, переламали їм лапки і повбивали їх. Таким чином діти розважалися. Тоді все закінчилося розмовою поліцейських із батьками і обуренням волонтерів…

У 2022 році на Рахівщині 12-річний школяр розстріляв кота з рушниці і виклав відео в Інтернет. Ця справа також у результаті «зійшла на гальма», на батьків склали адмінпротокол, а малолітній живодер відбувся виховною бесідою.

На жаль, такі страшні індиценти не є поодинокими і поганий приклад дітям завжди показують дорослі… Утім… суди досі не виносять вбивцям суворих вироків і живодери відбуваються іспитовими термінами або взагалі незначними штрафами…

Зокрема, Перечинський районний суд у 2021 році виніс вирок на два роки обмеження волі нелюду, який, як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «на звалищі неподалік села Т.Поляна Перечинського району, помітивши безпритульного собаку, наніс тварині декілька ударів дерев`яним колом по голові, після чого господарським ножем відрізав голову та приніс тушку до місця свого проживання». Вдома чоловік підвісив тіло вбитого пса «за допомогою мотузки до дерев`яної стелі, відділив шкіру та внутрішні органи, маючи намір в подальшому приготувати та спожити м`ясо».

І цей випадок просто не вкладається у здоровий глузд, адже здорового собаку закололи… як порося, аби потім… приготувати і з’їсти… Слід зазначити, що вбивця ніде не працював і одруженим не був. Тож якщо йому вже так сильно хотілося відбивних, котлет, чи шашлику, потрібно було знайти собі роботу, а не кидатися на невинного собаку!

Ще один вирок – два роки іспитового строку без реального позбавлення волі твариноненависнику виніс Виноградівський суд.

Цей живодер позбавив життя не пса-безхатька, а собаку Діну, яка мала люблячих господарів.

29 травня 2022 року приблизно о 14 годині чоловік без дозволу зайшов у чужий двір із палицею і почав щосили гамселити нещасну тварину. Робив він це навмисне з метою вбити чотирилапу. При цьому Діна не виявляла до нього ніякої агресії, тільки скавчала в передсмертній агонії.

У суді вбивця свої дії пояснив тим, що в той день його дружина сказала йому, що нібито Діна її вкусила. Це чоловіка буцімто обурило і він вирішив помститися.

Господиня тварини пояснила, що в той час була саме вдома, чула скавчання Діни і вийшла на подвір’я, аби глянути, що сталося. Там вона побачила сусіда з палицею в руці, який нещадно бив собаку. Вона кричала, але на чоловіка її крики аж ніяк не поділяли, він бив нещасну до тих пір, поки вона не впала.

Третій цинічний випадок трапився в Ужгороді на очах дітей. Скоїла цей моторошний злочин уродженка росії, яка наразі мешкає у обласному центрі. За свої протиправні дії живодерка відбувалася штрафом у розмірі 17 тисяч гривень.

21 березня 2021 року вона бездушно викинула з балкону шостого поверху маленьке безпорадне цуценятко, яке належало її сину.

При цьому, як йдеться у Єдиному державному реєстрі судових рішень, «порушуючи громадський порядок, проявляючи винятковий цинізм, демонструючи явну неповагу до загальноприйнятих норм моралі, усвідомлюючи можливість присутності у громадському місці поряд із дитячим майданчиком та входом у під`їзд багатоповерхового будинку». На жаль, тварина загинула, а винуватиця отримала за свої страшні дії лояльне покарання, оскільки є пенсіонеркою, особою з інвалідністю третьої групи та раніше не мала судимості.

І це – тільки невеликий відсоток звірств, вчинених на території Закарпаття, про які стало відомо завдяки розголосу та звернень до правоохоронних органів… А скільки їх ще не менш страшних випадків замовчується і скільки неадекватних твариноненависників полюють на життя нещасних чотирилапих…

Аби добитися справедливості – потрібен розголос

Тож що робити закарпатцям, якщо вони дізналися про жорстоке поводження з тваринами? Дати відповідь на це питання «Карпатський об’єктив» попросив ужгородського правозахисника Анатолія Теличка.

«Передусім, аби були докази на етапі досудового слідства, усе потрібно фіксувати на відео, або робити хоча б фото. Зараз телефони є у всіх і можливості мають усі рівні. Потім потрібно писати заяву у поліцію і робити розголос у соцмережах, аби справа не «зам’ялася». На жаль, ми живемо не за німецькими законами, де є навіть детективи зі справ тварин. У нас до живодерів правоохоронні органи часто надто лояльні, а суди застосовують м’які покарання. Тому зоозахисникам варто групуватися, якщо потрібно, разом іти на судові засідання, вимагати справедливого вироку. Коли одного-двох реально посадять і про це стане відомо всім, інші почнуть боятися відповідальності і менше переступатимуть закон, не робитимуть самосуд над тваринами», – зазначив він.

Також правник наголосив, що якщо є можливість перервати акт жорстокості над твариною, не слід зволікати і порадив втрутитися в ситуацію.

«Хоча б варто спробувати привернути увагу інших людей, почати кричати, голосно розмовляти, робити зауваження людині, яка скоює насилля над твариною. У такому разі живодер відволікається і припиняє насильницькі дії. Поліцію також слід викликати негайно! При цьому необхідно проконтролювати, щоб правоохоронці склали протокол, ознайомитися з його змістом. Таким чином ви отримаєте доступ до справи і зможете перевіряти її просування», – зазначив правник.

А закарпатська зоозахисниця Аліна Міллер впевнена, що без розголосу добитися хоча б більше-менш справедливого покарання чи то для браконьєра чи то для живодера… у нас дуже важко.

«Злочин, скоєний проти тварини у нас досі не розцінюється як кримінал. Та що там казати, коли навіть нерідко вбивці людей продовжують ходити на волі. Якщо хоча б тварину, над якою знущаються господарі, вдається вилучити волонтерам, для нас це вже стає приводом для радощів і маленькою перемогою, – зізналася вона «Карпатському об’єктиву». – До культури цивілізованого поводження з чотирилапими багатьом нашим краянам, особливо у селах, ще дуже далеко. Бо якщо пес з’їсть курку, його можуть просто заколоти вилами, при цьому забуваючи про те, що ту ж домашню птицю розводять не, як папуг, аби нею милуватися, а для споживання у їжу. Тож яка різниця тоді, хто її з’їв… тварина чи господар… Тому завжди, коли трапляються такі випадки, що кішка, скажімо, зловила курча, а собака – качку, винні не тварини, а виключно ґазди! Бити пса за його природні інстинкти не можна! Птиця мала бути у загородженій клітці, аби не могла звідти вилетіти (звісно, вона повинна бути великого розміру, бо курка теж має утримуватися в належних умовах), а собака – не десь на ланцюгу, а у вольєрі! Якщо ви завели одночасно чотирилапих улюбленців і домашню птицю, то відповідальність за них усіх лежить виключно на вас! І не треба переносити її на котиків чи песиків!»

На думку Аліни, закарпатцям також потрібно навчитися контролювати народжуваність тварин і не віддавати кошенят та цуценят випадковим людям, адже серед них можуть бути живодери.

«Маєте собаку чи кішку, стерилізуйте її, якщо ви не є професійним заводчиком і не займаєтеся розведенням елітних порід тварин. Навіть якщо собака чи кішка породисті, не допускайте безконтрольної народжуваності, не віддавайте малечу неперевіреним людям. Завжди беріть контакти у тих, хто забирає чи купує цуценя або кошеня, перевіряйте умови утримання, просіть фотозвіти. Крім того, не відпускайте тварин на самовигул, бо якщо не втечуть, то машина їх може збити. Домашні улюбленці мають гуляти з хазяїном на повідку!», – наголосила вона.

Слід зазначити, що далеко не всі закарпатці ставляться до тварин погано. Є серед наших земляків і справжні охоронці та рятівники чотирилапих, які не тільки усіляко оберігають власних улюбленців, але й турбуються про інших, підгодовують безпритульних та готові боротися за їхні права стільки, скільки потрібно… І таких людей у нашому краї, на щастя, більшість!

Марина АЛДОН