Вбивця 10-річної Майї з Ужгородщини, який вбив дитину ніжкою столу, наніс їй не менше 75 ударів

Нарешті суд поставив крапку у страшному вбивстві, що сколихнуло Закарпаття у 2021 році. Тоді багато хто не міг оговтатися від шоку, адже жертвою моторошного злочину стала 10-річна дівчинка. Про те, що над нею знущається вітчим, багато хто знав, але чоловіка всі боялися, бо він мав судимість за смертельне побиття, тож односельці намагалися будинок, у якому він мешкав, обходити десятою дорогою.

А там, за високим парканом, від насильства потерпали діти… Рідний батько намагався втрутитися, врятувати доньку, але через чиновників та їхні бюрократичні перепони не встиг. Тож як усе було і який вирок отримав вбивця? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Народила 6 дітей, а на похорон доньки не прийшла

37-річна Наталія проживала із своїм другим чоловіком у селі Паладь Комарівці Ужгородського району. 34-річний Сергій не був закарпатцем. Із жінкою познайомився у соцмережі і переїхав до неї із Дніпропетровщини. Люди кажуть, що з рідного Нікополя втік, бо там побив співмешканку і його шукала поліція. Тим не менше, із Наталією нажив двох діточок – сина та доньку. Від першого шлюбу Наталія мала трьох доньок – старшу, вже дорослу, якій на той час уже виповнилося 18, Майю, яка мала всього 10 і ще одну дівчинку, якій наразі 7 років, а також сина, який невдовзі після народження помер.

Наталія ніде не працювала, вдома доглядала дітей та чоловіка, а Сергій перебивався тимчасовими підробітками та пиячив. Найбільше він не любив Майю. Дівчинка стала нянькою для його рідних дітей, а також мала дбати про кроликів та виконувати в хаті всю домашню роботу. Нерідко чоловік бив її і вона через побої пропускала школу. У навчальному закладі заявили, що про те, що ситуація в родині була настільки жахливою, не знали, утім навряд чи не здогадувалися.

Але все ж знайшлася одна смілива людина, яка не витримала і заговорила. Старенька бабуся повідомила рідного батька дівчинки про те, що вітчим над нею просто знущається. Ігор прийшов до Сергія з’ясовувати стосунки, але той надавав йому стусанів і вигнав на вулицю. Тоді чоловік одразу звернувся до соціальних служб із проханням забрати доньку, але, на жаль, не встиг… бо тим часом Сергій добив падчерку.

Що вражає найбільше, Наталія навіть не прийшла на похорон доньки. Зараз, як повідомили «Карпатському об’єктиву» у Закарпатській обласній прокуратурі, проти жінки порушено кримінальну справу за фактом залишення дитини у небезпеці, утім вирок поки що суд не виніс і у справі проти чоловіка вона проходила лише як свідок. Однак вбивця отримав цілком справедливе покарання – довічне позбавлення волі.

Побив і залишив помирати

Конфлікт, що стався о 16 годині 2 жовтня 2021 року у будинку Наталії – був не першим. Періодично Сергій, коли випивав, влаштовував у родині скандали з рукоприкладством. На той час у будинку знаходилися діти, які ставали свідками, а нерідко й жертвами насилля.

У той день Сергій почав з Наталією сварку через те, що в селі люди почали обговорювати виховання Майї. Дівчинка знала, що їй дістанеться найбільше, тож втекла через вікно кімнати до альтанки. Утім за нею почала гукати мати і вона повернулася до будинку. На цьому конфлікт не вичерпався, а ще більше розгорівся. Майя знову спробувала втекти, але Сергій наздогнав її і почав бити.

У Єдиному державному реєстрі судових рішень про подію пишуть так: «Чоловік був розлюченим поведінкою падчерки і умисно, з метою вбивства, достовірно знаючи, що вона є малолітньою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків у виді її смерті та бажаючи настання таких наслідків, незважаючи на її безпорадний стан, зумовлений малолітнім віком, вжиття нею заходів для самозахисту, використовуючи явну перевагу в силі, з особливою жорстокістю, завдаючи особливих фізичних страждань, упродовж тривалого часу у невстановленій органом досудового розслідування послідовності руками, затиснутими у кулак, ногами у взутті та уламком дерев`яної ніжки столу наносив численні удари у різні частини тіла дитини, у тому числі у життєво важливі органи, а саме, в область голови та грудної клітки, заподіявши їй не менше 75 ударів, які призвели до численних травм, у тому числі – тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя у момент їх спричинення».

Усе це Сергій робив у присутності на той час п’ятирічної доньки Наталії Ніки. Дівчинка почула плач сестри і зайшла до кімнати, бачила побиття і непокоїлася за життя Майї… на відміну від рідної матері. Їй самій від розлюченого вітчима дісталося також – він наніс їй кулаком, ногами та палицею не менше 12 ударів по різних частинах тіла.

Через отримані страшні побої Майя загинула. Те, що вона є мертвою, рідні виявили тільки вранці приблизно о 5 годині. Відтак у поліцію зателефонував сам Сергій. Він у всьому зізнався. Його арештували.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть дівчинки наступила внаслідок «тупої травми голови, грудної клітки, попереку, верхніх та нижніх кінцівок, яка супроводжувалась субарахноїдальним крововиливом, забоєм головного мозку, закритою тупою травмою грудної клітки у вигляді забою лівої легені, обширними гематомами голови, тулубу, кінцівок з масивними крововиливами у підлягаючі м`язи, крововиливами міжфакцій з розвитком централізації кровообігу, травматичного та гіповолемічного шоку у поєднанні з травматичним набряком головного мозку».

У суді почалися провали у пам’яті?

Під час судового розгляду свою провину Сергій визнав лише частково. Події того дня він описав так:

«Десь під обід я пішов на роботу, але мені сказали, що можу йти додому. Дорогою зайшов у магазин за продуктами. Купив собі пива. Вдома його випив і захотів іще. Розпочав розмову з дружиною про те, що серед жителів села, ходять чутки, що падчерка втікає з дому через погане поводження з нею в сім`ї. Було приблизно 16 годин. Подальший перебіг подій того вечора не пригадую. Пам’ятаю лише, що о пів на четверту ранку прокинувся через плач сина. Пішов у дитячу кімнату подивитися, що трапилося. Звернув увагу на те, що Майя лежала впоперек ліжка. Там були й інші троє дітей. Підійшовши до дівчинки, торкнувся її і відчув, що тіло холодне. Почав робити зовнішній масаж серця. Коли зрозумів, що вона не подає жодних ознак життя, знайшов телефон та викликав працівників поліції».

Також, за словами Сергія, протягом дня він вживав пиво та самогон. Про свій стан нічого сказати не зміг, але пригадав, що щось його обурило. При цьому, припустив, що, можливо, тілесні ушкодження Майї заподіяв саме він, однак, за яких саме обставин, запевнив, що не пам`ятає.

«Не пригадую, хто зламав стіл. Звідки кров на одязі, не знаю. Чи бив дітей, не пам’ятаю», – повторював чоловік.

Щодо виховання дітей, він зауважив, що стосунки з Нікою в нього були хороші, а от до Майя, коли не дослухалася, міг застосувати фізичну силу.

«Я розумію про необхідність нести покарання, – додав Сергій. – Проте жодного умислу на вбивство дитини не мав, бо ставився до Майї як до рідної доньки».

Сусідка родини також дала свідчення і запевнила, що в родині Сергія та Наталії до дітей і раніше застосовували фізичне та психологічне насильство.

«Старшу доньку подружжя постійно залучало до виконання хатньої роботи, дівчинку фізично карали за невиконання, залишали доглядати за молодшими дітьми. Про несприятливий психологічний клімат у родині свідчило й те, що Майя була залякана та замкнута, – заявила жінка. – Під час спілкування між подружжям постійно виникали конфлікти та сварки. Окрім цього, після побиттів Майя не раз приходила до нас, шукала допомоги та притулку, навіть могла прибігти посеред ночі. Із заявою до поліції я не зверталася через те, що непокоїлася про власну безпеку. Утім приблизно за тиждень перед вбивством через соціальні мережі я знайшла батька Майї. Зробила це на прохання людей. Зустрілася з Ігорем і розповіла йому про ситуацію в родині та попросила забрати дівчинку. 2 жовтня Сергій прийшов до нас додому. Він дізнався про те, що я спілкувалася з батьком Майї і був дуже обуреним. Чоловік був напідпитку і намагався мене переконати в тому, що помиляюся. Сергій казав: «Дружину я б’ю, бо вона це заслуговує, однак, дітей не кривджу». Приблизно о 15 годині він зателефонував Наталії і попросив, щоб принесла гроші та пиво. На кілька хвилин відлучився і повернувся з пляшкою алкоголю. Пішов від нас десь о 15.30. Я просила його не бити дітей, та він нахабно посміхався мені в обличчя. Наступного дня дізналася, що Майя мертва. Після цього Наталія благала, щоб я всім казала, що вона – жертва насильства, та я відмовила, бо вона мала можливість звернутися до поліції, на що вона відповіла, що Сергій її постійно бив».

А що ж у своє виправдання у суді розповіла сама Наталія?

За її словами, «відношення у сім`ї було до всіх дітей однакове, непорозуміння виникали, але з цього приводу розмовляли, побиттів не було».

Також жінка додала, що 2 жовтня Сергій прийшов додому напідпитку, але сильно п’яним не був. Вони почали спілкуватися про те, що люди говорять про погане виховання в родині дітей.

«Далі щось сталося і він ударив мене по голові. Малі були в кімнаті. Я пішла їм сказати щоб сиділи тихо. Коли повернулася, чоловік вдарив мене вдруге, пішла кров. Вийшла Майя. Почалася бійка між нею, Сергієм та мною. Чоловік хаотично наносив удари, не розумів нічого і не чув нікого. Розбив стіл, взяв ніжку. Бив Майю і палицею, і кулаками, і ногами. Бійка тривала недовго, я відштовхнула його. Дитині сказала, щоб пішла у свою кімнату. У будинку міжкімнатних дверей немає. Вранці Сергій виявив Майю мертвою на ліжку. Було ще темно», – заявила вона.

Тим часом психологиня, яка після трагедії працювала з Нікою, переповіла слова дівчинки у суді.

«Дитина розповіла про те, що чула удари палкою, що мама була присутнью при цьому, що сестричка не могла вибігти, оскільки в неї були побиті ноги. Пояснювала, що вітчим за волосся затянув Майю в кімнату, був дуже п`яним. Казала, що Майя важко дихала, потім вранці померла. Додала, що її Сергій також побив палицею», – наголосила жінка.

Стан дівчинки після пережитого був важким і в неї було діагностовано посттравматичний сидром.

На жаль, повноцінної родини вона не мала і для неї побиття навіть вважалося нормою.

Хочеться вірити, що після пережитих страхіть хоча б у Ніки, її сестрички та братика життя складеться добре поза сім’єю із якої їх вилучили і що з Сергієм ці діти справді більше ніколи не побачаться.

Марина АЛДОН