Як закарпатці на заробітках дебоширять

Заробітчанство для нашого краю – річ звична. Багато хто виїжджає на сезонні роботи на тривалий час. Окремі з краян їдуть навіть сім’ями.

Звичайно, коли все довкола дорожчає, а працевлаштуватися вдома неможливо, трудова міграція є єдиним спасінням від зубожіння. Утім нерідко полюбляють наші земляки на чужині й показати свій норов.

22-річний мешканець Тячева бив чехів, аби свої боялися

Владислав Бєлов (з етичних міркувань імена дійових осіб у матеріалі змінено) у Чехію їздив із 18 років. Спочатку з батьком, потім із друзями. У Празі мав уже навіть постійну роботу. Додому приїжджав рідко, але в рідному місті частенько випивав. Пристрасть до оковитої не приховував хлопець і за кордоном. Нерідко після закінчення робочої зміни на будівництві перехиляв із товаришами по кілька пляшок пива. І все було б добре, аби на гарячу голову Владислав не починав зчиняти бійки. Якось відлупцював земляка так, що його довелося доправляти до лікарні й накладати шви. Умів, правда, тячівець своїх і захистити. Якось роботодавець занизив закарпатцям зарплатню, тож Владислав так його налякав кулаками, що вся бригада отримала ще й преміальні.

Утім запальний норов хлопця був на користь його друзям далеко не завжди. Якось після чергового застілля у вихідний Владислав Бєлов укотре перебрав зайвого. Спочатку розмахував руками в кімнаті, де жив разом з іншими робітниками. А потім ніби заспокоївся і запросив хлопців до кафе, навіть запропонував пригостити їх за власний рахунок.

У кав’ярні однією чаркою закарпатська гостина не закінчилася. Тож амбіції наростали в хлопця після кожної перехиленої склянки. Коли він був уже добряче напідпитку, знову затіяв дискусію і навіть ударив одного з приятелів. Це побачив охоронець і спробував випровадити сп’янілого клієнта на вулицю. Однак Владиславу це не сподобалося, і він накинувся на чеха. Не довго розмірковуючи, офіціант викликав поліцію. Хлопця заарештували. Однак незабаром випустили, правда, тепер до Чехії для нього дорога закрита.

«Карпатському об’єктиву» вдалося телефоном поспілкуватися з Владиславом. Він пояснив, що має емоційний характер, а вживати алкоголь йому не можна. Однак запевнив, що завжди виступає за справедливість. Тож того разу йому не сподобалося зневажливе ставлення до українців за кордоном.

Приятель мешканця Тячева, який працював разом з ним, розповів, що від хлопця йому й самому не раз перепадало, однак переконаний, що не один Влад дебоширить за кордоном… принаймні йому в Чехії доводилося понад 10 разів бути свідком інцидентів із закарпатцями.

Хустянин у Росії відлупцював роботодавця

Суд Тамбовської області Російської Федерації засудив мешканця Хуста Василя Пилипа до адміністративної відповідальності та сплати штрафу в розмірі 31194 рублів. Справу спрямував до місцевого суду й заробітчанина депортував. Сам Василь радіє, що не довелося сісти за ґрати.

– У Росії я бував кілька разів. А які ж заробітки без сала та горілки, тим більше в Росії? Там п’ють усі. Не тільки наші, нерідко навіть із тими, на кого працюють. Люди там більш прості та відкриті. Але агресивні аж надто. Після початку військових дій на сході їхати туди не хотілося. Проте я не мав закордонного паспорта, а дружина занедужала, тож потрібні були гроші, – розповідає Василь.

На Тамбовщині робочий день заробітчан після виснажливої праці на лісосіці закінчувався застіллям. Пили і горілку, і бражку, і самогон… і навіть спирт. Якось розділити трапезу до хустян навідався й господар підприємства. Хлопці пригостили його. За п’яними балачками непомітно спливав час, і розмови перейшли в політичну площину. Ґазда став звинувачувати українців мало не у всіх світових бідах, тож Василь закипів і захистив… і себе, і друзів, і свій народ, і державу. Він так інтенсивно махав кулаками, що переломив роботодавцеві щелепу, завдав численних травм та забоїв.

Звичайно, трапляється за кордоном із нашими земляками й гірше. Або вони опиняються в центрі кримінальних подій, грабують місцевих мешканців, або, на жаль, їхні заробітки мають зовсім трагічну розв’язку. Не раз привозили мешканців області додому в цинкових трунах… і не один із закарпатців потрапив у місцях позбавлення волі далеко від рідної домівки.

Марина АЛДОН