Закарпатка зарізала співмешканця, бо... «постійно хотів інтиму»

Сімейні сварки між закарпатцями часто закінчуються взаємними образами, а також відмовою з боку представниць слабкої статі ділити ліжко з благовірним.

Утім це нормально і вирішується цивілізованим шляхом. Куди страшніше, коли під час побутових конфліктів сердиті чоловіки чи жінки починають розмахувати кулаками. Останнім часом у судах області з’являється все більше справ щодо домашнього насилля. Не те, аби рукоприкладства не було в нашому краї раніше, утім зараз наші земляки почали розуміти, що терпіти знущання над собою не можна і звертаються за допомогою до правоохоронних органів.

Домашніх тиранів найчастіше карають штрафами, але вже є й випадки реального позбавлення волі.

Проте набагато страшніша трагедія трапилася на Мукачівщині ще 8 вересня 2019 року. Справа затягнулася на декілька років, оскільки неодноразово вирок оскаржувався. Крапку над «і» суд поставив нещодавно.

Тож чому в родині виникли непорозуміння? Як так вийшло, що жінка позбавила життя чоловіка? Обставини цієї моторошної сімейної драми розслідував «Карпатський об’єктив».

Проблеми в родині були й раніше

32-річна закарпатка проживала з 42-річним чоловіком у селі Ракошино. Вона ніколи до кримінальної відповідальності не притягалася, але в той же час ніде не працювала.

Як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, молодиця «8 вересня 2019 року близько 19 години, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, за місцем свого фактичного проживання, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, під час сварки зі своїм чоловіком, зарізала його». Але перед тим він, «тримаючи в руках кухонний ніж, підійшов до неї позаду і почав смикати за волосся». Обурена жінка не розгубилася. Вона вихопила із його рук ніж, відштовхуючи чоловіка від себе та «завдала потерпілому не менше двох ударів лезом у область грудної клітини».

Згідно з висновком судово-медичної експертизи, смерть настала внаслідок тілесних ушкоджень у вигляді «проникаючої колото-різаної рани грудної клітини зліва з пошкодженням серцевої сорочки, передньої стінки правого шлуночка серця, яка супроводжувалась зовнішньою та внутрішньою кровотечами, ускладнилась гіповолемічним шоком, та відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент їх спричинення».

Жінку заарештували на місці події, правоохоронці відкрили проти неї кримінальне провадження, а чоловік помер невдовзі після отримання поранень. За словами сусідів, увечері вони бачили біля будинку багато поліцейських автомобілів, але самого конфлікту не чули.

Утім… як повідомили знайомі родини, ножове поранення від дружини нещасний у той фатальний день отримав не вперше. Рік перед тим під час однієї з побутових сварок жінка встромила ножа йому в руку. За словами однієї з сусідок, коли вона одного разу принесла родині молоко, побачила засмученого Івана (імена дійових осіб із етичних міркувань у матеріалі замінено) … і в нього на руці була рана.

«Я запитала, що з ним. А він сказав, що п’яна Іра вдарила його. Вона часто випивала. Він же був дуже працьовитим, постійно порався по господарству, ніколи не сидів без діла», – запевнила жінка.

Тричі хотіла розірвати стосунки, але чоловік був проти

На суді Ірина свою провину так і не визнала, хоча сам факт конфлікту із чоловіком не заперечувала. Пояснила, що не хотіла вбивати його і не мала для цього жодного мотиву, а під час сварки лише захищалася.

«Я жила зі своїм колишнім чоловіком не дуже добре, неодноразово від нього йшла. Він постійно чіплявся до мене, навіть у присутності інших осіб, ревнував. Через це я хотіла з ним розлучитися, навіть підготувала відповідну позовну заяву. Однак вбивати його не хотіла ніколи. Іван весь час прагнув вступати зі мною в інтимні стосунки, але я йому відмовляла. Він повсякчас мене домагався. Не вважаю себе ідеальною дружиною, визнаю, що вбила його, що винна в цьому, але зроблено це було мною не умисно!», – запевнила вона.

Також жінка додала, що напередодні показала Івану заяву до суду про розірвання шлюбу.

«Це була вже третя заява, оскільки перші дві він порвав при ознайомленні. Після цього до мене прийшла подруга, з якою ми посиділи і випили коньяку.

8 вересня о 5 раку Іван розбудив мене і попросив піти з ним у місто, щоб допомогти вибрати та купити деякі речі. Я погодилася і ми поїхали за покупками. Коли ходили магазинами, йому стало погано від надмірно вжитого алкоголю напередодні, і він вирішив випити горілки. Зайшовши в кафе, Іван випив три рази по 50 грам горілки, а я каву. Після цього ми продовжили покупки. Через деякий час знову зайшли в кафе, де чоловік замовив собі пиво. Така його поведінка почала мене дратувати. Я просила його іти додому, але він наполягав, що хоче допити вже замовлене пиво, оскільки за нього розрахувався. Будучи знервованою, я взяла його бокал з пивом і допила сама. Ми ще деякий час ходили містом, а далі замовили таксі і поверталися додому. Біля одного з магазинів Іван попросив водія зупинитися, щоб купити сигарети. Коли він вийшов, побачила, що крім сигарет чоловік купив ще пляшку горілки, з якої вже встиг випити.

Вдома я вирішила відпочити, але чоловік пропонував випити з ним спиртного і приготувати йому їжу. Також він чіплявся до мене, але я його відштовхнула. Ніякі алкогольні напої в будинку не вживала. Щоб Іван припинив мене домагатися, вирішила зробити йому вечерю, як він просив. Почала готувати їжу. Тим часом чоловік підійшов до мене позаду і схопив за волосся, яке накрутив на руку, почав нахиляти мою голову до сковорідки. Іншою рукою щось приклав до шиї. Коли зрозуміла, що то – ніж, розвернулася, взяла двома руками за його руку, в якій був ніж, і відштовхнула його від себе, вирвавши ніж. Від поштовху Іван відлетів до стіни, а я, тримаючи в руці ніж, повернулася і виключила електроплиту, витягнувши електропровід з розетки. У той час почула, що чоловік піднявся і наближається до мене. Я повернулася і якось автоматично, тримаючи ніж в правій руці, знову відштовхнула його від себе. У момент цього поштовху ніж зайшов у його тіло, але зразу я не зрозуміла, що сталося. Після того Іван взяв зі столу стакан, в який налив горілки ще до цієї сварки, випив, запалив сигарету, вийшов з кімнати і присів на поріг. Там він деякий час курив. Я чула, що привітався з сусідом: «дядя Стьопа, добрий день». Коли закінчив курити, повернувся в кімнату, запропонував разом випити, але я відмовилась. Випивши ще одну чарку горілки, Іван знову вийшов на подвір’я, покурив, приніс відро з водою, повернувся в будинок, знову налив дві чарки, випив, після чого запалив вже третю сигарету. Курив, обіпершись на вхідні двері. Потім він зайшов, тримаючи руку на тілі і сказав, що відчуває щось тепле. Чоловік підняв руки вгору, щоб я подивилася, що там, але руки різко опустилися, він зробив крок назад, почав хапати повітря, присів. Я підняла майку і побачила, що з рани йшла кров. Одразу не знала, що робити. Помила руки та ніж і почала телефонувати матері. Помилившись номером, спочатку зателефонувала невістці, після чого перетелефонувала мамі, а далі – в поліцію та швидку медичну допомогу. Правоохоронцям повідомила, що між нами з Іваном сталася сварка, я його поранила, можливо він помирає.

Коли оглядала рану чоловіка, наступила на кров, яка була на підлозі, і відійшовши, рознесла цю кров по будинку. Через це взяла ганчірку і витерла підлогу. Першою до мене приїхала мама, далі – працівники поліції. Слідчий розпитував, що сталося. Я все розповідала, говорила, що захищалася від чоловіка, показала ніж, яким вдарила Івана. Мене відвели в іншу кімнату, де взяли зрізи з нігтів, вилучили якийсь ніж з іншої кімнати, потім наказали вийти з будинку. Я плакала, питала, що з чоловіком, чому так довго немає лікарів, але мене вивели за ворота і до місця події не впускали. У будинку працівники поліції проводили огляд, але в той час понятих ще не було, вони прийшли значно пізніше, коли я була за воротами.

У поліції мені сказали, аби я у всьому зізналася, за що отримаю умовний термін покарання. У присутності захисника дали підписати протокол, який я спочатку не хотіла підписувати. Під час слідчого експерименту заплуталась, оскільки ножа, який вирвала з рук чоловіка і який був у мене, коли штовхала його, на місці не було», – запевнила вона.

Також жінка переконувала, що після поранення Іван ходив ще хвилин 20-25 і що вона не хотіла його вбивати, все сталося випадково.

А що на суді сказали свідки?

Сам факт конфлікту між подружжям не бачив ніхто, але рідні та знайомі поділилися думками про стосунки між Іваном та Іриною до самої трагедії.

Брат покійного Івана заявив, що проживає в іншому селі і про біду в родині його телефоном повідомила сусідка, утім переконаний, що сварки між подружжям були не просто так…

«Іван був нормальною людиною, не конфліктував ні з ким навіть тоді, коли вживав алкоголь. Агресивним брат не був, але дружини боявся. Ірина, як на мене, також нормальна жінка, тільки коли вип’є, стає неадекватною. Між ними інколи виникали сварки через те, що вона йому зраджувала. Обставини самої події мені не відомі події, тому пояснити більше нічого не можу», – зізнався він.

Також чоловік додав, що Іра й раніше спричиняла тілесні ушкодження його братові. Наприклад, поранила Івана ножем у руку, але тоді він не звертався із заявою у правоохоронні органи.

А тим часом подруга родини заявила, що добре знайома з Іриною і їй просто не поталанило в сімейному житті.

«Ми з Ірою знайомі давно. Вона – хороша людина, добра господиня. Із чоловіком у неї життя не склалося, оскільки він постійно її домагався, навіть у присутності інших, вчиняв сварки, зловживав алкогольними напоями», – запевнила вона.

Свідчення дав і сусід загиблого.

«Іван був дуже хорошим, працьовитим, – наголосив чоловік. – Іра теж непогана жінка, яка завжди любила порядок, добре готувала. Я не чув, щоб між ними були якісь конфлікти. Цю сім`ю я поважав. Не бачив, щоб вони вживали алкогольні напої. Їхня дочка останнім часом з ними не проживала, але чому, не знаю. Саму подію не бачив, коли вийшов на вулицю, там уже були працівники поліції. Від сусідки дізнався, що Ірина ножем вдарила свого чоловіка».

Отже, трагедія хоч і була випадковою, але в тій родині, за словами очевидців, не першою… Чи не краще було подружжю просто розійтися? Тоді б принаймні не було б таких страшних наслідків для обох… А наразі суд визнав закарпатку винною в умисному вбивстві чоловіка і засудив до семи років позбавлення волі.

Марина АЛДОН