Золоті злодії: у Мукачеві харків’яни-переселенці грабували жінок на вулицях

Відколи почалася війна, хоч на Закарпатті правопорушень і стало менше, та, на жаль, вони усе ж трапляються. І деякі з них вражають зухвалістю фігурантів.

Зараз у нашому краї побільшало тимчасово переміщених осіб і не у всіх них, як не прикро, завжди благородні наміри щодо місцевого населення. Дехто не проти поживитися за рахунок наших краян… Наприклад, влітку минулого року Мукачево сколихнула хвиля дивних «золотих» крадіжок. Як стало відомо згодом, двоє переселенців із Харкова вдалися до незаконного і дуже аморального промислу – вони грабували на вулицях жінок. Що ж керувало злочинцями? Чому кати обирали жертв лише серед представниць слабкої статі? Який вирок виніс їм суд?

Детальніше про цю справу – у матеріалі «Карпатського об’єктиву».

Втекли від мобілізації на Закарпаття і зайнялися грабежем

У травні минулого року закарпатські правоохоронці затримала двох переселенців-харків’ян, які втекли у наш край не так від обстрілів, як від мобілізації.

«Відомо, що обоє чоловіків родом з Харківщини, раніше вже судимі за вчинення ряду злочинів, таких як грабежі та розбої. Окрім цього, щодо одного з них ведеться слідство за фактом ухилення від мобілізації», – заявили у відділі комунікації поліції.

Одному з чоловіків 31 рік, іншому – 34. На території нашого краю вони не сиділи тихо у засідці, а продовжували свій злочинний промисел і грабували перехожих. Вибирали тільки жінок, адже вони фізично слабші. Одну з них перестріли на вулиці у Мукачеві, коли вона поверталася додому з роботи. Грабіжники підстерегли свою жертву і один із них зірвав із неї золото, яке жінка безпечно носила на собі багато років. Вона навіть не підозрювала, що когось може зацікавити її ланцюжок настільки, що його з неї грубо зірвуть з неї прямо посеред вулиці… і навіть не десь у темному провулку в сутінках, а вдень!

Саме на цьому злочині злодюжки і «погоріли». Бо жінка одразу ж зателефонувала на 102 і розповіла про неприємну ситуацію, яка з нею трапилася. Поліціанти активно почали пошуки зловмисників. Затримали їх аж у Виноградові, де переселенці винаймали житло. За місцем тимчасового проживання провели обшуки і знайшли всі поцуплені речі. Заперечувати протиправну діяльність було вже безглуздо, тож грабіжники у всьому зізналися.

Діяли за однією схемою і вкрадене здавали у ломбард

Днями в Мукачеві відбувся суд, на якому стало зрозумілим, що жертв було декілька.

Отже, 14 травня о 14 годині… серед білого дня… біля одного з будинків закарпатського містечка чоловіки помітили жінку, яка… нічого не підозрюючи… спокійно і безтурботно йшла собі у справах знайомою вулицею. Вона мала на шиї золотий ланцюжок. Зловмисники наблизилися до неї і вирішили пограбувати.

При цьому один із них грабунком «руки не очорняв», залишався на «варті» і спостерігав із відстані за жертвою, перехожими та автомобілями, що проїжджали повз, аби своєчасно інформувати напарника про загрозливу ситуацію, а також із метою створення умов безперешкодної втечі з місця злочину. Інший тим часом підійшов до жінки, ривком зірвав з неї ланцюжок, вагою 3,7 грамів та побіг до друга, разом із яким вони обидва накивали п’ятами з тієї вулиці.

Буквально через два дні зловмисники вирушили на нову справу. Було близько 16 години 40 хвилин. Біля автобусної зупинки вони так само, як і в попередній раз, пограбували іншу жінку, зірвавши з її шиї також золотий ланцюг. При цьому один стояв на сторожі, а інший грабував. Цього разу «здобич» була більш вдалою, адже золота «наполювали харків’яни аж 12,6 грамів.

26 травня злодюги знову вирушили на пошуки наступної жертви. І знову шукали її у Мукачеві. Діяли вже за добре проробленою схемою і швидко знайшли жінку, яка мала на собі вироби із благородних металів. Вкотре один пильнував, інший – «працював». Утім тепер грабіжнику сподобався браслет на руці незхнайомки і його він так само «ривком» зірвав із неї. Важив він 6,4 грамів.

Хто знає, скільки невинних представниць слабкої статі постраждали б від цих двох нахаб, якби на їхній слід не вийшли поліціанти.

Не мав роботи та грошей, аби заплатити за квартиру?

На суді один із грабіжників розповів, що ще з перших днів війни втік на Закарпаття.

«Я переїхав із Херсонської області і тимчасово проживаю, як переміщена особа в Закарпатській області, в місті Виноградів разом з цивільною дружиною та маленьким сином. Знімаємо квартиру, постійну роботу не можу знайти, платити за житло нема чим, маленька дитина потребує належного утримання, яке через брак коштів не маю можливості забезпечити своїй сім`ї. Дійшовши до відчаю, вирішив поїхати в м. Мукачево у пошуках якого-небудь заробітку. Покликав із собою товариша. 14 травня ми попросили знайомого водія підвезти нас до Мукачева і почекати. Гуляючи вулицями міста, побачили перед собою жінку, яка йшла на зустріч із пакунками у руках. Порівнявшись з нею, я запитав скільки годин і в той момент, коли вона подивилася на годинник, у мене виникла думка зірвати з її шиї ланцюжок. Зробив я це одним ривком і щосили побіг у бік товариша. Ми разом втекли з місця події. Але мені вдалося зірвати тільки частину ланцюжка. Сівши в автомобіль, який нас чекав, поїхали у Виноградів, де друг здав золото до ломбарду. За ланцюжок ми отримали 1500 гривень. Із цих грошей розрахувалися з водієм, а решту ми порівну поділили між собою. Однак через два дні гроші закінчилися. Тому я попросив знайомого знову поїхати «на пошуки грошей». Мій друг хоч і не підтримував таку ідею «заробітку», однак погодився. 16 травня ми знову найняли водія та поїхали в Мукачево. Так само, як і вперше, гуляли вулицями. Розумів, що задумав погане, у мене був страх, що нас можуть спіймати, але усвідомлення того, що немає чим платити за квартиру та харчування дитини, підштовхувало до думки, що іншого виходу немає. На одній із автобусних зупинок я побачив жінку у віці, яка стояла осторонь. Мій товариш виступав проти ідеї такого «заробітку», тож ішов тротуаром на протилежній стороні вулиці. Я ж підійшов до жінки ззаду і силою, у кілька ривків зірвав з її шиї золотий ланцюжок. Вона перелякалася і закричала. Я втік з місця події разом з другом. Ми сіли в машину, що чекала нас в обумовленому місці… і поїхали в Берегово. Там товариш здав до ломбарду ланцюжок, бо паспорт був тільки у нього. Ми отримали 12 тисяч гривень. Виручені кошти ми розділили між собою та розрахувалися з водієм. Свою частину грошей я витратив на оплату квартири та продукти харчування. Але 26 травня уже закінчувалася в нас їжа, грошей також не було. Крім того, потрібно було викупити з ломбарду закладені туди мобільні телефони – мій та дружини. Тож я знову прийшов до друга і попросив його підтримати мене. Він був проти, але з чоловічої солідарності поїхав зі мною. Ми знову взяли таксі. Аби оплатити послуги водія, товариш заклав у ломбард свій телефон. У Мукачеві знову гуляли. Я йшов тротуаром, а друг – проїжджою частиною. Там було припарковано багато автомобілів, вулиця була безлюдною. Назустріч мені йшла жінка з пакунками у руках. Коли я порівнявся з нею, то силою ривка зірвав із її шиї золотий ланцюжок і побіг геть. Ми здали золото у ломбард у Берегові і отримали 6500 гривень. Гроші знову поділили між собою. У Виноградові я пішов до друга на квартиру. Коли курив на балконі, побачив співробітників поліції, які бігли до мене. Зрозумівши, що нас викрили, ми хотіли втекти, однак не вдалося», – зазначив чоловік.

Також він запевняв, що від час затримання у кишені його друга виявили золотий браслет, але звідки він взявся, вони обоє і гадки не мали.

У вчиненому обидва каялися і просили суворо їх не карати.

Утім суд обох чоловіків визнав винними і засудив до чотирьох років позбавлення волі.

Марина АЛДОН