Свалявчанка зарізала чоловіка кухонним ножом, а рахівчанин шваґра – сокирою

Закарпатці – люди запальні і трапляється й таке, що конфлікти між родичами закінчуються рукоприкладством. А коли ще один із двох (або й обоє) хильнуть зайвого, краще розходитись у різні кімнати, аби не наробити біди. Звісно, так живуть далеко не всі наші земляки, а меншість, утім неприємні інциденти, які закінчуються фатально таки час від часу трапляються. І про деякі з них розповість «Карпатський об’єктив».

Розлучилися, жили разом і сварилися

Ця історія трапилася ще у вересні 2019 року у Сваляві. Подружжя Марії та Івана (імена з етичних міркувань замінено) важко вживалося разом, тож офіційно сім’я розпалася. Та після розлучення пара продовжувала жити у одному будинку. Конфлікти, звісно ж, і далі спалахували мало не на порожньому місці. Під час одного з них дружина, яка саме готувала вечерю, не витримала й устромила ножа в груди Івана. Перелякавшись, коли помітила, що чоловікові стало зле, вона викликала лікарів. Утім врятувати життя закарпатця їм не вдалося. Чоловік помер, а жінку засудили до 8 років позбавлення волі. Вирок суд виніс наприкінці вересня цього року.

Свідків трагедії не було. Як усе сталося – ніхто не бачив. Сама ж Марія свою провину не визнала, запевняючи, що у тому, що написано в матеріалах справи, багато брехні, вона ж насправді не хотіла вбивати благовірного.

Ось що вона розповіла у суді:

«09.09.2019 року я прийшла додому ввечері і почала поратись по господарству. Через деякий час прийшов колишній чоловік. Із ним ми давно розлучені, але проживали разом. Згодом він відправився в магазин, аби купити продукти. Повернувся через годину і просив зробити йому щось на вечерю. Коли я почала готувати їжу, він сів біля мене на стілець, взяв у руки телефон, зателефонував у поліцію, назвав адресу нашого проживання й почав сміятися. У відповідь я почала його сварити, щоб таке не робив. Йому це не сподобалося. Він схопився і почав бити мене руками по обличчю. У той момент я тримала в руці ніж. Автоматично почала захищатися. Що саме сталося, не знаю, все відбулося миттєво. Іван знову сів на стілець, почав неприродньо сміятися, потім впав на підлогу. Спочатку я подумала, що чоловік прикидається, помила руки та ніж. Утім потім побачила, що він побілів, почав важко дихати. Знаючи, що в Івана хворе серце, зателефонувала за «Швидкою». Лікарі приїхали через 20 хвилин. Чоловік був ще живий, йому почали надавати невідкладну допомогу. Піднявши на ньому майку, лікар сказав, що там поранення, і його забрали до медичної установи. В той момент приїхав додому син, якому я повідомила, що сталася біда. Відтак прибули і працівники поліції».

Також жінка додала, що чи наносила удар ножом Іванові, сказати не може, оскільки в той момент тільки відштовхнула його від себе, а слідів крові ніде не було. Крім того, за словами Марії, із чоловіком у неї були дуже погані стосунки, він постійно зловживав алкогольними напоями, бив її, раніше мав судимість. Вона зверталася до суду з позовом про його виселення, однак у цьому їй відмовили.

Лікарка, яка приїхала на виклик про ножове поранення до Івана розповіла, що дзвінок поступив близько півночі.

«Диспетчер сказав, що згідно з отриманим повідомленням, чоловік прийшов додому з поранням. На місці нас зустріла жінка, провела в кімнату, де на підлозі лежав чоловік. Колір обличчя в нього був блідий, пульс не прослуховувався, дихання було агональне. На одязі ми побачили кров. Коли я підняла сорочку, на тілі помітила ножове поранення в області грудної клітки. Потерпілий помер дорогою до лікарні. У приймальному відділенні провели реанімаційні заходи, але вони були безрезультатні», – запевнила вона.

А фельдшер, який також прибув на виклик додав: «До будинку ми доїхали за 10 хвилин. На подвір`ї нас зустріла жінка. На запитання, що трапилося, відповіла, що чоловік прийшов додому і повідомив, що його вдарили. Він лежав на підлозі без свідомості, але був ще живим. Рану я не бачив, поранення було нанесено в область грудей, на майці виднівся поріз».

Судово-медична експертиза встановила, що Іван на момент смерті був дійсно п’яним, у його крові виявили 2,4 % алкоголю, що відповідає середньому ступеню сп`яніння.

Тим не менше, суд визнав закарпатку винною в умисному убивстві і запроторив за грати на 8 років.

Напав на чоловіка сестри із сокирою

Страшне вбивство сталося наприкінці 2020 року у смт. Ясіня. Під час спільної пиятики родичі посварилися і почали з’ясовувати стосунки. Чи то ніч на Усіх святих на чоловіків так подіяла, чи вони просто після застілля ніяк не могли вгамувати емоції. Та близько 23 години словесна перепалка переросла у побої. Старший, 43-річний закарпатець, не стримався і схопив сокиру та почав лупцювати лезом по голові та по тілу молодшого, 36-річного чоловіка рідної сестри. Від отриманих поранень нещасний помер на місці.

«Суперечка виникла га ґрунті тривалих неприязних відносин, – зазначено в Єдиному державному реєстрі судових рішень. – У приміщенні жилої кімнати обвинувачений завдав потерпілому чотири удари уламком скла із гострим краєм, у шию, заподіявши йому легкі тілесні ушкодження, що призвели до короткочасного розладу здоров`я, після чого, продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на умисне протиправне позбавлення життя, виштовхав його із приміщення будинку на подвір`я, де завдав лезом сокири два удари у голову, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, і перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті».

Загалом кривдник наніс своїй жертві не менше восьми ударів по тілу та ногах.

Свою провину Василь так і не визнав.

«1 листопада 2020 року протягом дня разом із Миколою розпивали алкогольні напої у кафе. Увечері, точний час пригадати не можу, ми із ним повернулися до мене додому. Як точно дійшли і як у нас вдома з’явився шваґер Іван, не пам’ятаю, був п’яний. Вдома між нами виникла суперечка, яка згодом переросла у бійку. Микола взяв сокиру і почав нею бити Івана, спочатку зламав йому ногу, а потім наносив удари в інші частини тіла. При цьому хтось із нас розбив скло у дверях. Я, взявши частину скла, почав наносити удари, проте кому саме та в яку частину тіла – не пригадую. Згодом забрав сокиру у Миколи та поставив її у коридорі, де у той час знаходився Іван. У нього було травмовано правий бік, зламана нога та пошкоджений хребет. Я наказав Миколі іти геть. Після цього, він витягнувши Івана на вулицю, взяв сокиру та почав наносити йому удари в різні частини тіла. До приїзду карети швидкої медичної допомоги він стягнув із нього футболку та повернувся до будинку, де очікував працівників поліції», – зазначив чоловік на суді.

Дружна вбитого Івана теж дала свої свідчення.

За її словами, у той день вони з чоловіком на вулиці складали двора. Микола із Василем були п’яними і вони запросили Івана з собою випити. Він погодився і пішов.

«Чоловік вийшов на подвір`я і сказав, що в будинку Василя немає світла, попросив сина, щоб дав ліхтар, а я тим часом, набравши дров, зайшла до своєї хати. Згодом вирішила піти подивитися, що відбувається в будинку Василя. Відкривши двері, покликала Івана, однак ніхто не відгукнувся. Зайшовши всередину, побачила, що вони там розпивають алкогольні напої, якими також пригостили мене. Я сказала чоловікові, щоб вони завершували гостину, бо необхідно вкладати дітей спати. Повернувшись додому, почула стук та відразу побігла назад. Зайшовши, побачила, що між чоловіком та братом почалася бійка. Я почала кричати, щоб вони припинили та пригрозила викликати правоохоронців. І справді зателефонувала на 102. У той момент Микола стояв біля дверей, у бійку не втручався, а чоловік тримав Василя. Згодом Василь штовхнув ногою Миколу, той почав кричати, і вже між ними трьома зав’язалося побоїще. Тоді я ще раз зателефонувала до поліції і повідомила, що вже двоє б’ють мого чоловіка. Вибігла на дорогу. Правоохоронців все ще не було. Тоді зателефонувала до чоловікового брата свого та куми і попросила викликати карету швидкої медичної допомоги. Через декілька хвилин приїхала «Швидка». Підійшовши до будинку, побачила Василя. Він сказав: «Йдіть його забирайте». На той час Іван уже лежав на подвір`ї, фельдшер повідомив, що він мертвий. Між Василем на Іваном були й раніше неприязні стосунки!», – запевнила жінка.

Микола, який теж був причетним до бійки зізнався, що в той день вони з Василем із 18 години випивали в кафе.

«Близько 20 год. 30 хв. ми зайшли до будинку Василя. Разом із нами зайшов і Іван. Ми сіли за стіл. Між Василем та Іваном почалася розмова про якесь примирення. Згодом зайшла його дружина. Її ми також пригостили. Я сидів на табуретку, а Василь з Іваном – на ліжко. Раптом між ними виник словесний конфлікт, який переріс у бійку. Першим удари наніс Іван. Я намагався їх розборонити. Через деякий час бійка припинилася. Ми знову сіли та випили мирову. Та незабаром сварка розгорілася знову. Ми з Іваном вийшли на подвір`я, стали на сходах. Василь мене штовхнув, взяв за руки, вдарив у груди, проте я, вирвався і пішов геть. Із Василем конфліктів ніколи не мав. Але додому йти побоявся, бо він був агресивним і п’яним. Пішов на роботу і десь 2 години просидів там у автомобілі. Сам нікого не бив, тільки розбороняв. Не бачив, як було заподіяно Івану тілесні ушкодження сокирою. Про те, що сталося вбивство, дізнався тільки на наступний день. Між Іваном та Василем конфлікти траплялися часто», – заявив чоловік.

Суд, який завершився нещодавно, визнав закарпатця винним в умисному убивстві родича і виніс вирок – 10 років позбавлення волі.

Марина АЛДОН