Каїн та Авель по-закарпатськи: 70-річний пенсіонер зарізав 75-річного брата

Деколи між рідними людьми виникають серйозні конфлікти. Вони сваряться, б’ються, судяться за майно, ворогують роками. Та найгірше, коли доходить до вбивства. На жаль, буває і таке. 20 грудня минулого року у селі Хустець на Хустщині непорозуміння між двома рідними братами закінчилось різаниною. Дивує, що обидва чоловіки вже були пенсійного віку, тож юнацький запал із голів давно би мав вивітритись. Тож що ж сталося у цій родині? Чому між закарпатцями пробігла чорна кішка? Який вирок виніс суд у цій справі? Це і з’ясовував «Карпатський об’єктив».

Як все було?

21 грудня Закарпатська поліція повідомила про страшне вбивство на Хустщині. Як зазначили правоохоронці, прибувши на місце виклику, вони побачили закривавлений будинок. На тілі вбитого вони одразу виявили сліди насильницької смерті. Було очевидно, що життя від нього відібрали за допомогою ножа. Покійному було 75. Тоді ж поліціанти затримали рідного 70-річного брата нещасного. Він зізнався, що вбивство скоїв своїми руками.

Невдовзі з’ясувалося, що конфлікт стався під час застілля. Обидва чоловіки були добряче напідпитку. Гостилися у будинку вбитого. Під час спільного розпивання алкоголю посперечалися. Старший вхопив зі столу ніж і наніс декілька ударів у ділянку лівого стегна, лівої гомілки та правої стопи. Здавалося б, рани не у життєво важливі органи і з такими б можна вижити. Але оскільки за допомогою ніхто не звернувся вчасно, вони призвели до значної крововтрати, яка й стала причиною смерті чоловіка.

Що сказав закарпатець у суді

Свою провину мешканець Хустщини у судовому засіданні визнав повністю, у всьому розкаявся і пошкодував за те, що сталося. Переконував, що з братом ніколи раніше не мав конфліктів.

«Я навідався у гості до Миколи на обід. Брат лежав на дивані. Ми сиділи за столом, спілкувалися, – запевнив він. – Потім прийшов знайомий Іван (імена з етичних міркувань у матеріалі замінено). Він приніс горілку, яку ми втрьох випили. Потім я відключився і нічого не можу пригадати. Вранці, коли прокинувся, побачив, ще одну пляшку і що вона порожня. Брат сидів на дивані, біля нього було багато крові. Десь о п`ятій годині ранку сам зателефонував у поліцію».

Івану, який у ту ніч гостився з братами, деталі трагедії також були невідомими.

«Микола мене попросив купити дві пляшки горілки. Я приніс і ми випили втрьох одну. Потім я пішов, а вони залишились, – зазначив він – У них була ще пляшка, вони продовжували сидіти за столом. Мені ж більше нічого невідомо. Я з ними провів десь дві години. Ключі були у дверях зовні. По дорозі із горілкою я нікуди і ні до кого не заходив. Звідки взявся ніж, не знаю. До Миколи прийшов після служби в церкві. Пішов від нього у світлу пору доби, на стовпах світло ще не вмикали».

Донька вбитого розповіла, що про трагедію дізналася від працівника поліції, який зателефонував їй і повідомив страшну новину. Вона поїхала у село Хустець. Там зустріла свого дядька, спитала у нього, що трапилось, на що він відповів, що не вбивав брата.

Що ж відбувалося насправді у будинку в ту фатальну ніч чомусь ніхто пояснити так і не зміг.

Тож суд визнав винним старшого брата і засудив його до 7 років позбавлення волі.

Чоловіки і дружини також пускають у хід ножі

Утім за допомогою ножа з’ясовують стосунки не лише брати, але й подружжя між собою. Інша схожа ситуація також між літніми людьми трапилась також на Хустщині.

Конфлікт стався на Новий рік. 1 січня між родиною пенсіонерів виникла сварка. Жінка, як зазначено у Єдиному державному реєстрі судових рішень, схопила ніж і нанесла чоловікові два удари у груди.

На щастя, оговтавшись, вона не сіла, склавши руки, а негайно викликала медиків, тож її благовірного вдалося врятувати. Навіть перебування у лікарській установі не було тривали.

Свою провину закарпатка визнала, у всьому розкаялась і на суді запевняла, що з чоловіком вже давно помирилася.

«Було близько 19 годин. Ми знаходилися вдома, – розповіла вона. – Я була на кухні. Різала хліб, готувала вечерю. Та чоловік затіяв сварку. Я не витримала. Двічі встромила йому ніж, який був у руках, у грудну клітку. Він сам мене спровокував. Усвідомлюю, що все могло закінчитись трагічно, тому шкодую, що так сталося. За свій вчинок вибачилася, зараз у нашій сім’ї нормальні подружні стосунки».

Чоловік підтвердив, що до дружини не має жодних претензій, переконуючи, що в його родині справді зараз панує мир.

«Ми проживаємо разом уже багато років, виховали трьох дітей, маємо онуків, – зазначив він. – У той день я сам спровокував сварку і вивів із себе жінку. Вона готувала їжу і сприйняла мою агресію, як власну загрозу. Тому й нанесла мені два удари у груди. Сама ж викликала «Швидку», мене відвезли до лікарні, де надали всю необхідну допомогу. На наступний день уже виписали і дружина забрала мене додому. Ми одразу ж примирилися та проживаємо й далі разом».

Враховуючи той факт, що родина пішла на примирення, суд засудив жінку до 5 років позбавлення волі із відстрочкою виконання вироку на 3 роки, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить новий злочин, то від покарання її буде звільнено.

Батько мало не зарізав сина

У Тячеві конфлікт між батьком та сином теж закінчився поножовщиною. У той день чоловік добряче хильнув зайвого і накинувся на власну дорослу дитину.

Подія сталася у літній кухні. Закарпатець затіяв сварку і шпурнув сина ножем у живіт.

Уже у суді сміливець став геть лагідним. Свою провину він визнав і у всьому покаявся, обіцяв ніколи не вдаватись до подібного.

«1 лютого ми разом зі своїми двома синами разом розпивали спиртні напої, пояснив він. – Під час застілля посварилися і я схопив ніж та встромив його синові у живіт. Завдав лише один удар. Хто викликав «Швидку» не знаю. Скоріш за все, дружина, яка побачила кров».

Після конфлікту родичі помирилися, а дії тячівця суд кваліфікував, як умисне тяжке тілесне ушкодження. Проте враховуючи всі факти, суворо карати чоловіка не став – дав йому три роки умовного покарання.

Чому закарпатці кидаються одне на одного

Чому між нашими земляками виникають конфлікти, які вони вирішують не цивілізовано, а за допомогою кулаків… точніше ножів?

Спробувала пояснити це «Карпатському об’єктиву» психологиня Тетяна Комарницька.

«Передусім потрібно враховувати той факт, що більшість злочинів скоюються під час застілля, або після них. На п’яну голову люди перестають себе контролювати, – запевнила вона. – Загалом кожній людині притаманний свій характер і коли вона хильне зайвого, «гальма» притуплюються, емоції виходять із-під контролю. Тоді навіть мирні у звичному житті люди можуть вдатися до такого, від чого волосся на голові стає у них самих же потім дибки. Багато хто під дією спиртного стає агресивним і починає пригадувати старі образи. Тоді людина прагне помститися, бо відчуває себе більш сильною, більш упевненою в собі. Але сили може не розрахувати. Взагалі пускати в хід ножі – не вихід. Це лише свідчить про слабкість самого кривдника. Так роблять ті, хто не впевнений у собі, але при цьому хоче показати зверхність.

Загалом у нас дітей не вчать культури поведінки у сім’ях. Жінки повинні пояснювати синам і дочкам, що все можна і потрібно вирішувати мирно, навіть не вдаючись до сварок, не те що до рукоприкладства. Лише таким чином можна досягти якогось компромісу, бо сила породжує лише силу, образа – образу, а помста – ще більшу помсту. До того ж, вживання алкоголю теж треба контролювати. Які можуть бути наслідки – самі не раз бачимо!».

Справді, як засвідчують самі ж правоохоронці, більшість правопорушень стаються саме у стані алкогольного сп’яніння. І варто враховувати ще один факт: п’яних злочинців жоден закон не жаліє, навпаки, це ще більше обтяжує покарання.

Марина АЛДОН