У Перечині попрощалися із захисником України Арменом Петросяном

Вчора, 25 вересня, віддали шану і провели в останню дорогу перечинця Армена Петросяна, командира роти 68-го Окремого батальйону Територіальної оборони Закарпаття. Захищаючи Україну від російських загарбників, Армен героїчно загинув 17 вересня, прийнявши бій з диверсійно-розвідувальною групою орків на Сході України. Йому було тільки 50 років. Залишилися згорьовані дружина, неповнолітній син, велика родина.

В останній путь Армена провели бойові побратими, рідні, близькі, представники органів місцевого самоврядування, державних установ, правоохоронних органів, організацій, закладів освіти, громадськість міста. Люди виходили на дорогу зі своїх осель, залишали робочі місця і, створюючи живий коридор, навколішках зустрічали траурну процесію з тілом захисника, яка проходила вулицями міста. Діти, молодь, люди похилого віку.

О 13.40 починають бити у дзвони у всіх церквах міста. По обидва боки вулиці Ужгородської, а це центральна дорога, стоять люди з квітами та прапорами. Одягнуті у траурне, жінки вкрили голови чорними хустками.

– Будьте ви прокляті путін і росія, які розв’язали війну на нашій землі, які знищують українську націю. Від рук окупантів гинуть наші найкращі сини, у розквіті сил, – вголос плаче Ганна Михайлівна. Сльози витирає картатою носовою хусткою. – Я працювала у школі, Армена не вчила, але запам’ятала його як ввічливого та спокійного учня. Коли вперше одружився, то жив у нашому гуштаку. Зі всіма вітався, завжди посміхався. Сусідка сказала, що сьогодні буде похорон, я іду віддати шану нашому захиснику і помолитись за його вічний спочинок. Він помер, щоб ми жили.

О 13.55 траурний кортеж під’їжджає до греко-католицького храму святого Миколая. Люди стають на коліна. Чути багатоголосий плач. Звучить запис пісні «Пливе кача по Тисині». Один військовий тримає в руках портрет усміхненого Армена, другий – хрест. На ньому вигравіювані дати життя і смерті воїна: 09.04.1972 – 17.09.2022. Шестеро чоловіків у військовій формі виймають труну із катафалку. Вона вкрита жовто-блакитним стягом. На плечах заносять до церкви. Ставлять посередині. Церківник ставить чотири білі свічки на підсвічниках. Запалює їх. Труну не відкривають. Люди несуть квіти, вінки, вклоняються і хрестяться. Праворуч стає горьована вдова, родина.

О 14.03 розпочинається чин похорону. Петра-Армена відспівало десять священиків, з них восьмеро Мукачівської греко-католицької єпархії. Був також настоятель римо-католицького костела святого Августина отець Владислав та настоятель Православної церкви України Покрови Пресвятої Богородиці отець Андрій.