Під вінець – через суд

Когось до ДРАЦСу не можна затягнути й силою, а хтось туди аж надто поспішає… навіть не встигнувши встати із-за шкільної парти. Правду кажуть, що всі люди різні.

Не хочу вчитись, хочу одружитись!

Дивний випадок трапився нещодавно в Стеблівці. 16-річна дівчина вирішила пов’язати долю з 25-річним молодиком. Утім сільська рада цілком законно відмовила «солодкій» парочці. Але юна наречена так хотіла під вінець, що не погодилася з цим вердиктом і не забажала чекати ще цілий рік. Але ж для того, щоб у паспорті з’явився штамп, щоб зв’язати з кимось долю путами Гіменея, передусім потрібно мати сам документ, який засвідчує особу, а його видають тільки після досягнення повноліття. Крім того, згідно зі ст. 22 Сімейного кодексу України, шлюбний вік для жінок установлюється в 17 років.

Однак дівчині стати законною дружиною свого кавалера хотілося негайно… Тому вона звернулася до суду.

– Тільки судовий орган своїм рішенням може дозволити зареєструвати стосунки осіб, які не досягли повноліття, – каже стеблівський сільський голова В’ячеслав Попович. – Але заяву позивачки задовольнили. Враховуючи, що її вимоги не суперечать нічиїм інтересам, юні наречені отримали право на укладання шлюбу.

До речі, на засідання майбутня родина не з’явилася, просила розглянути позов без власної присутності. Сільська рада, у свою чергу, волевиявлення про одруження стеблівських Ромео та Джульєтти не заперечувала. Хоча, як не дивно, ставати на рушничок щастя в рідному населеному пункті молодята не хотіли, для реєстрації обрали Хустський ДРАЦС.

Цікаво, що в Стеблівці за кілька років це вже другий такий шлюб.

Подібний випадок не так давно трапився і в Олександрівці. Так само 16-річна молодиця звернулася до суду для того, аби отримати дозвіл на укладення шлюбу зі своїм на три роки старшим нареченим.

– Відповідно до ст. 23 СК України, за заявою особи, яка досягла 14 років, за рішенням суду їй може бути надано право на шлюб, якщо буде встановлено, що це відповідає її інтересам, – каже начальник відділу ДРАЦСУ Хустського управління юстиції Оксана Росоха. – І хоча наразі вже можна одружуватися навіть через Інтернет, для всього є свій вік. Тож будь-яке рішення повинне мати законну силу.

Утім молодиця заявила, що вагітна. І вона справді носила під серцем дитя. Вердикт Хустського районного суду був на користь юної матері. На оформлення стосунків вона також отримала право. Та чи тривалими є подібні стосунки, це вже інше питання.

Обручка… силою

Ще цікавіша шлюбна пригода мала місце нещодавно в Хусті… Правда, до суду справа таки не дійшла.

22-річний молодик поклав око на 32-річну жінку. Оскільки в неї за плечима вже був невдалий шлюбний досвід і вона мала 8-річного сина, під вінець зі своїм залицяльником Галина (з етичних міркувань імена дійових осіб змінено) не поспішала. Але Василь наполягав настільки, що погрожував у випадку її відмови стрибнути під поїзд. Проте розжалобити жінку йому не вдалося. Тоді він обрав інший спосіб – відлупцював наречену так, що вона опинилася у лікарні.

– Він бив мене ногами по голові, від чого я отримала струс мозку, лупцював кулаками по плечах, по животу. Я була вся в синцях. Оговтався лише тоді, коли я втратила свідомість. Сама ж я прийшла до тями вже в медичній установі, – пригадує Галина. – Через численні травми два тижні перебувала на стаціонарному лікуванні. Написала заяву до поліції. Проте він почав погрожувати, що якщо її не відкличу, то вб’є мене…

Жінка таки пошкодувала свого насильника і не тільки не судилася з ним, але й вийшла за нього заміж. Правда, разом подружжя прожило тільки два місяці.

Василь ревнував дружину до кожного перехожого та систематично піднімав на неї руки. Такого психологічного тиску та насилля жінка не витримала й подала на розлучення.

Правду кажуть, що силою милим не стати. А, між іншим, шлюби повинні укладатися за взаємною згодою обох сторін. Тож чи варто тягти когось до вівтаря силоміць? Напевно, ні… все одно нічого доброго з цього не вийде, адже родина – це найсвятіше, союз найрідніших за духом людей.

Марина АЛДОН