У Перечині попрощалися із захисником України Василем Геричем

Вчора, 8 червня, віддали шану і провели в останній путь перечинця Василя Герича, старшого лейтенанта, командира гірсько-штурмового взводу. Захищаючи Україну від російських загарбників, Василь загинув 5 червня у боях на сході України. Йому було тільки 30 років. Залишилися згорьовані батьки, брат, сестра, дружина, півторарічна донька.

Це перший такий багатолюдний похорон в історії 623-річного Перечина. В останній путь Василя провели бойові побратими, рідні, близькі, представники органів місцевого самоврядування, державних установ, правоохоронних органів, організацій, закладів освіти, громадськість міста. Люди залишали робочі місця, виходили на дорогу зі своїх осель і, створюючи живий коридор, навколішках зустрічали траурну процесію з тілом захисника, яка проходила вулицями міста. Діти, молодь, люди похилого віку. Серед них були і ті, що ледве стояли на ногах, підпираючись ціпком. Герою вклонилася навіть сивочола жінка в інвалідному візку.

Церковні дзвони, «Вічна пам’ять і блаженний покій», плач, сум, біль, море квітів, корзин, вінків. Троянди, гвоздики, ромашки, хризантеми, піони. На квітах пов’язані чорні траурні стрічки та жовто-блакитні – кольору стягу України. Вулиці на Посьолку (мікрорайон, де народився і жив Василь) земляки встелили квітами.

– Такої шани Василь заслужив, бо за життя був активним, добрим хлопцем, мав багато друзів. Справжній Герой і патріот України, був вірним військовій присязі, – каже пан Олександр кореспонденту «Карпатського об’єктива».

Воїна відспівали у Свято-Миколаївському православному храмі у закритій труні. Настоятель церкви отець Володимир розповів, що зовсім недавно, три роки тому, він проводив обряд вінчання Василя та Вікторії, благословляючи наречених на щасливе сімейне життя. Хрестив їхню доньку Полінку, якій ще лише півтора рочки. А сьогодні відспівуємо молоде бездиханне тіло Василія: «Упокой, Господи, душу новопредставленого Василія». Він назавжди залишиться прикладом мужності та незламності.

– У 23 роки вдова, дитина залишилася без батька. Господи, дай їм пережити цю втрату. Боже, зупини ту війну, – заливаючись сльозами, голосить сивочолий чоловік у темно-синій картатій сорочці на лавочці під розлогою липою.

– Скільки материнських сліз, сліз вдів, дітей принесла ця війна, яку розв’язала росія, путін на нашій землі проти українського народу. Господи, відверни від нас цю прокляту війну, – крізь сльози каже священик.

Василь Герич народився 3 жовтня 1991 року в Перечині. Після закінчення ЗОШ вступив до Ужгородського національного університету на фізкультурний факультет. Потім навчався у Львівській національній академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. 2012 року вступив на контрактну службу до лав Збройних Сил України і присвятив своє життя військовій справі. З 2014 року став на захист територіальної цілісності України. Неодноразово був нагороджений медалями за героїзм, мужність, за оборону рідної країни. 19 березня 2022 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. Двічі потрапляв у котли, отримав поранення. Після реабілітації у травні повернувся на передову. У неділю, 5 червня, загинув у бою. Поховали Василя на цвинтарі, що знаходиться на Посьолку, з усіма християнськими та військовими почестями.

Редакція газети і сайту «Карпатський об’єктив» висловлює щирі співчуття родині і близьким. Вічна і світла пам’ять Герою.

Тетяна ГРИЦИЩУК, фото та відео автора