Генпрокурор Юрій Луценко на Закарпатті: «кришування» грального бізнесу, незаконної вирубки лісів та покарання корупціонерів

Опубліковано: | Переглядів: 3988
  • Поділіться із друзями:

Сьогодні, 11 жовтня Генеральний прокурор України Юрій Луценко дав прес-конференцію в рамках свого робочого візиту до Закарпаття. Генпрокурор приїхав ще вчора та вже встиг відвідати Тячівську місцеву прокуратуру, керівника якої підозрюють у зловживанні службовим становищем.

IMG_6566

Так, Юрій Луценко розповів, що керівник Тячівської прокуратури вчора був затриманий та доправлений до Ужгорода. Причиною такого рішення стало «кришування» ним незаконного грального бізнесу та покривання незаконної вирубки лісу.

«Те що в 10-титисячному місті відкрито функціонують 200 гральних апаратів вже дає повну картину ситуації. Зараз проводяться слідчі дії та службове розслідування щодо заступників тячівського прокурора», – додав Юрій Луценко.

Під час перебування в Ужгороді генпрокурор вручив державні та відомчі нагороди до Дня юриста. Ними Президент відзначив працівників Закарпатської обласної прокуратури.

«Я зі свого боку зробив все те, що обіцяв прокурорам – жоден з них може не боятися іти проти будь-якого кримінального правопорушника з будь-якої установи, будь-якої партійності та з будь-якими зв’язками. Прокурори забезпечені серйозною заробітною платою, яка в сільській місцевості є однією з найбільших серед держслужбовців. З іншого боку, якщо прокурор на своїй території не бачить нелегальних ігрових автоматів, вирубки лісу, видобутку копалин буде зніматися зі своєї посади. Це моя принципова позиція!», – наголосив Юрій Луценко.

IMG_6575

Генпрокурор також висловив свою позицію щодо розгляду корупційних справ заступника Ужгородського міського голови Іштвана Цапа та міського голови міста Чоп Валерія Самардака. Обидві ці справи наразі розглядаються в суді.

«На скільки я бачу, обвинувачені не дуже поспішають в суд, вони по черзі хворіють, по черзі зникають адвокати – раз в місяць хтось не приходить. Я не можу критикувати дії суддів, хіба можу порадити – суддя має бути головним в процесі. Він має нав’язувати обом сторонам процесу правила спільної швидкої поведінки для встановлення істини. Будь-які очевидні спроби затягнути слідство мають присікатися і це стосується більшості справ в Україні. Кожен хабар – це ракова клітина, що з’їдає країну», – констатував Юрій Луценко.

Протягом останнього року в Україні зафіксовано понад 7 тисяч корупційних дій, з них 4200 справ знаходять в судах. На жаль, конкретних рішень судів про засудження шляхом позбавлення волі є лише десятки.

Зокрема, генпрокурор розповів, що є плани щодо викриття інших резонансних справ, але це не кінець того, що має зробити правоохоронна система Закарпаття.

Юрій Луценко висловився щодо функціонування грального бізнесу: «Кожен гральний заклад, який має агентську угоду з ліцензованою компанією може працювати без проблем. Всі інші поза законом. Всі хто хоче займатися гральним бізнесом – прошу до ліцензії, всі хто без ліцензії – чекайте прокурора. Я не проти такого виду бізнесу, але, будь-ласка, ліцензія, податки та офіційні звіти мінфіну, іншого допустити неможна».

Також, під час брифінгу підняли питання безкарного руйнування пам’яток архітектури міста Ужгород.

«Щодо двох відомих мені інцидентів з історичними пам’ятками відновлені кримінальні впровадження та замовлені експертизи. Хоча реальність постає такою, що державна експертиза Міністерства юстиції має величезну чергу і нам обіцяють розпочати експертизу в першому кварталі 2018 року. Я не можу впливати на швидкість та якість експертизи», – зауважив генпрокурор.

Юрій Луценко зокрема наголосив на важливості збільшення суддівського штату та експертів. Яскравим прикладом цього є те, що на всю Західну Україну є один експерт з незаконної рубки лісу. «Чому їх не можна мати 10 для мне загадка!», – додав генпрокурор.

Разом з тим Юрій Луценко запевняє, що на Закарпатті значно зменшилася кількість нелегальних лісопилок, адже більшість перейшла у легальну площину. Сприяє цьому і програма Угорщини щодо кредитування етнічних угорців, що проживають на території Закарпаття, адже вони розгортають переробку лісу – це є позитивним моментом.

Генпрокурор зачепив й таке актуальне питання для Закарпаття як нещодавно прийнятий закон «Про освіту»: «Не володіючи державною мовою бути успішним в Україні неможливо. Тому коли держава пропонує угорській нацменшині вчити українську мову – це правильно. Тут з’являється інше питання, як швидко ви готові забезпечити виконання вимог закону. Чи готові угорськомовні вчителі викладати українською? Підозрюю що ні. А Міністерство освіти і науки України готове фінансувати такі навчання? Я категорично підтримую необхідність вивчення української мови у всіх освітніх закладах, хоч при цьому потрібно подбати, щоб це було реальністю».

Вікторія КОПИНЕЦЬ

 

«Карпатський об’єктив»

Спецпроекти

Заробітчани

Життєві історії

Запитання юристу

  • Україна є Стороною декількох багатосторонніх конвенцій, які передбачають спрощену процедуру звернення для вирішення питання про стягнення аліментів на території Договірних держав[*] таких конвенцій: - Конвенція ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року (діє у відносинах з такими державами: Алжир, Аргентина, Австралія, Австрія, Барбадос, Бельгія, Болівія, Буркіна Фасо, Камбоджія, Кабо-Верде, Центрально-Африканська Республіка, Чилі, Колумбія, Хорватія, Республіка Кіпр, Чеська Республіка, Данія, Еквадор, Домініканська Республіка, Ель Сальвадор, Куба, Ватикан, Естонська Республіка, Фінляндія, Французька Республіка, Федеративна Республіка Німеччина, Грецька Республіка, Гватемала, Гаїті, Ватикан, Угорська Республіка, Ірландія, Держава Ізраїль, Італійська Республіка, Киргизька Республіка, Ліберія, Люксембург, Мексика, Монако, Марокко, Нідерланди, Нова Зеландія, Нігер, Пакистан, Філіппіни, Республіка Польша, Португальська Республіка, Республіка Молдова, Румунська Республіка, Сербія, Сейшели, Словацька Республіка, Словенія, Шрі-Ланка, Королівство Іспанія, Сурінам, Швеція, Щвейцарія, Македонія, Туніс, Великобританія, Уругвай)    - Гаазька конвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання 2007 року (діє у відносинах з такими державами: країни-члени Європейського Союзу /крім Данії та Ірландії/, Албанія, Республіка Білорусь, Боснія і Герцеговина, Бразилія, Гайана, Гондурас, Республіка Казахстан, Чорногорія, Нікарагуа, Норвегія, Турецька Республіка, Сполучені Штати Америки) - Мінська конвенція про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року (діє у відносинах з державами-учасницями СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан).

    19:1711.10.20190
  • «Добрий день.

    18:3311.12.20180
  • «Доброго дня, я офіційно одружилася з громадянином Словаччини, але в мене є дитина від іншого чоловіка – українця.

    12:1109.11.20180
  • Доброго дня! Нещодавно моє авто зупинили працівники поліції й змусили пройти перевірку на стан сп’яніння, при цьому ні мої права, ні процедуру проходження огляду мені не пояснили.

    18:0503.10.20180
  • Апостилювання – це один із правових режимів визнання юридичної чинності українських документів, які мають використовуватися за кордоном.

    17:0423.09.20180

Історія Закарпаття

Спортивні новини